ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою

Чернівецького православного богословського інституту

Протокол № 01 від 20 травня 2017 року

РЕКТОР ЧПБІ

прот. Георгій Соб’ят, доктор боголовських наук, професор 

ПОЛОЖЕННЯ

про екстернат Чернівецького

православного богословського

інституту

Положення розроблене відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», «Положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України», нормативних документів Міністерства освіти і науки України, положень та рекомендацій Чернівецького православного богословського інституту (надалі –Інститут).

У Положенні розглянуто загальні питання організації навчальної діяльності студентів Інституту, які навчаються на екстернаті, проходження ними практики, проведення поточного та підсумкового контролю, атестації.

Загальні положення
1.1. Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів) для здобуття ними певного освітньо-кваліфікаційного рівня шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Кількість екстернів з кожного напряму підготовки (спеціальності) не повинна перевищувати п’яти відсотків від контингенту студентів денної форми навчання.

Тривалість екстернату для здобуття певного освітньо- кваліфікаційного рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом.

Навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

Пільги, визначені чинним законодавством для студентів денної і заочної форм навчання, на екстернів не поширюються (їм не видається студентський квиток, не надсилається довідка-виклик на навчання та сесію, не надається додаткова відпустка у зв’язку з навчанням).

Обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відповідати вимогам стандарту освіти, встановленого для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними матеріалами Інституту, навчально-лабораторним обладнанням, технічними засобами, отримувати консультації на умовах, визначених вищим навчальним закладом.

Організація навчального процесу екстернів
 2.1. До екстернату зараховуються громадяни України, які мають повну загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку. Зарахування до екстернату проводиться приймальною комісією у терміни, визначені Правилами прийому до ЧПБІ. Порядок відбору екстернів та умови їх зарахування до екстернату визначаються Інститутом.

Зарахованим до екстернату видається залікова книжка встановленого зразка, на титульному листі якої робиться позначка «Екстерн». На кожного екстерна в деканаті факультету оформляється навчальна картка екстерна, в яку заносяться дані про виконання екстерном навчального плану.

Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напряму підготовки (спеціальності). Індивідуальний навчальний план екстерна (у трьох примірниках) складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року. По одному примірнику затвердженого індивідуального навчального плану зберігається в деканаті факультету та в навчальному відділі Інституту, один примірник видається екстерну.

Індивідуальний план погоджується деканом факультету, затверджується проректором з навчальної роботи і завіряється печаткою Інституту. Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік.

Додаток А. Зразок індивідуального навчального плану екстерна

Відповідальність за організацію та здійснення навчального процесу екстернів на факультеті за напрямами підготовки (спеціальностями) несе декан факульту. Загальну організацію навчального процесу екстернів здійснює проректор з навчальної роботи Інституту.

Лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовуються. Екстернам може бути надана можливість відвідувати навчальні заняття та виконувати інші види навчальної роботи разом зі студентами денної (або заочної) форм навчання, якщо такий вид роботи передбачений його індивідуальним навчальним планом.

Організація та проведення практики екстернів відбувається згідно з «Положенням про проведення практики студентів Чернівецького православного богословського інституту». Перелік усіх видів практики, їх тривалість і терміни проведення визначаються індивідуальним навчальним планом, за яким відбувається підготовка екстерна. Визначення баз практик, підготовка розпоряджень та наказів про направлення їх на практику, підведення підсумків практики здійснюється згідно з вимогами щодо проходження практики студентами заочної форми навчання.

Екстерни, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, звільняються від проходження виробничої (педагогічної) практики.

Організація поточного і підсумкового контролю
3.1 Атестація екстернів включає заліки, екзамени й інші форми контролю, які передбачені навчальним планом, державну атестацію. Екстерни складають заліки й екзамени з навчальних дисциплін, захист курсових робіт (проектів), атестацію в обсязі робочих програм навчальних дисциплін, затверджених для певного напряму підготовки (спеціальності) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Перезарахування результатів раніше складених екстерном заліків та екзаменів проводиться деканатом за умови ідентичної назви, обсягу й змісту навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю. В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами факультета Інституту.

Заліки, екзамени й інші види форм контролю екстерни складають, як правило, під час екзаменаційної сесії заочної форми навчання. В інших випадках складання екзаменів та заліків може бути здійснено за окремим графіком, який погоджує декан факультету. У графіку необхідно вказати прізвище викладача, назву дисципліни, дату, годину й аудиторію проведення атестаційного заходу.

Екстернові, допущеному до складання заліку чи екзамену, деканом факультету видається атестаційний лист встановленої форми.

Додаток Б. Зразок атестаційного листа екстерна

Атестаційні листи реєструються методистом факультету в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі, прізвища екстерна і назви навчальної дисципліни, з якої проводиться підсумковий контроль.

Після завершення сесії атестаційні листи екстерни подають у деканат, тоді методист факультету передає їх у навчальний відділ, де вони реєструються та передаються у відділ кадрів в особову справу екстерна.

Екзамени, заліки, захист практики екстерни складають комісії у складі трьох осіб, призначеній завідувачем відповідної кафедри, деканом факультету.

Екзаменаційна (залікова) оцінка заноситься до атестаційного листа і залікової книжки екстерна.

За умови успішного виконання індивідуального навчального плану, екстерни переводяться на наступний рік навчання наказом на переведення.

Екстерн, за умови успішного виконання ним індивідуального навчального плану, може бути переведений у число студентів на загальних підставах.

Контрольні завдання для проведення заліків та екзаменів мають передбачати перевірку рівня оволодіння екстерном практичними вміннями та навичками (у т.ч. й виконання ним окремих лабораторних робіт), необхідними для засвоєння навчальної дисципліни, з якої він атестується.

Отримання екстерном під час екзамену чи заліку незадовільної оцінки (не зараховано) чи його неявка на екзамен (залік) у визначений термін з однієї чи кількох навчальних дисциплін не позбавляє екстерна права навчання в екстернаті протягом навчального року. Йому дозволяється одноразове повторне складання відповідної форми контролю у термін, визначений деканатом у межах навчального року.

На залік з виробничої (педагогічної) практики студент повинен представити весь пакет документів, передбачених робочою програмою практики (щоденник практики, результати виконання індивідуального завдання, конспект залікових уроків, письмовий звіт про проходження практики тощо).

У разі отримання незадовільної оцінки під час складання заліку з практики екстерну надається можливість повторного його складання за умови доопрацювання звіту й індивідуального завдання. У разі отримання незадовільної оцінки з практики під час ліквідації заборгованості комісії екстерн відраховується з Інституту.

При виконанні екстерном курсової чи дипломної роботи (проекту) для надання йому наукової та методичної допомоги може бути призначений науковий керівник (консультант) із числа професорсько-викладацького складу випускаючої кафедри. Рецензенти курсових та дипломних робіт (проектів) призначаються Інститутом.

Екстерни, які після завершення навчального року мають більше двох незадовільних оцінок (не зараховано), або отримали незадовільні оцінки під час атестації чи захисті дипломної роботи (проекту) відраховуються з екстернату й отримують академічну довідку встановленого зразка. В інших випадках відрахування екстерна здійснюється згідно з чинним законодавством України, передбаченим для студентів ВНЗ.

Екзамени та захист дипломних робіт (проектів) проводяться на загальних підставах екзаменаційними комісіями відповідного напряму підготовки (спеціальності) у терміни, визначені графіком атестації. Результати атестації заносяться в атестаційний лист екстерна встановленого зразку, в якому виставляється оцінка та записується присвоєна кваліфікація.

Студентам, які позитивно склали екзамени, а також захистили дипломну роботу, рішенням комісії

присвоюється кваліфікація у відповідності до отриманої спеціальності і видається диплом

встановленого зразка.


Сьогодні ми пропонуємо стати екстерном за наступними ступенями та спеціальностями.


Перелік спеціальностей для навчання на екстернаті - ступінь «Бакалавр»:


Бакалавр православного богослов’я (теології). – спеціальність “Православне богослов’я

(теологія). Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування.

Богослов-дослідник” .


 

Бакалавр церковної журналістики. Спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Вчитель фахових дисциплін. Вчитель предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням англійської, новогрецької та румунської мов)(термін навчання – 4 роки).

Бакалавр іконописного мистецтва – спеціальність “ Іконописне мистецтво. Вчитель дисциплін у галузі мистецтвознавства. Вчитель богословських дисциплін і предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Художник-іконописець” .


Бакалавр музичного мистецтва – спеціальність “Музичне

мистецтво. Керівник церковного хору. Вчитель церковного музичного мистецтва. Вчитель художньої

культури, етики, естетики. Вчитель богословських дисциплін і предметів духовно-морального

спрямування. Богослов-дослідник. Музикознавець”.


Перелік спеціальностей для навчання на екстернаті - ступінь «Магістр»:


Магістр православного богослов’я (теології) – спеціальність “Православне богослов’я (теологія).

Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів

духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог ”.


Магістр церковної журналістики. Спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Викладач фахових дисциплін. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням латинської, давньогрецької, англійської, новогрецької та румунської мов) (термін навчання – 2 роки).

Магістр іконописного мистецтва – спеціальність “Іконописнемистецтво. Викладач дисциплін у галузімистецтвознавства та основ реставрації. Викладач

богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-

морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Художник-

 іконописець, реставратор. Експерт-мистецтвознавець”.


Магістр музичного мистецтва – спеціальність “Музичне мистецтво. Диригент церковного хору. Викладач церковного музичного мистецтва. Викладач методики

 музичного навчання, музично-теоретичних і диригентсько-хорових предметів. Викладач

богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-

морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Музикознавець”.