ЛЕКЦІЯ 5
(Μάθημα πέντε)
МИНУЛИЙ ЧАС АОРИСТ
(Παρελθοντικός χρόνος αόριστος)
Сьогодні ми розпочинаємо минулий час. Минулий час це дуже важлива тема, оскільки на його основі утворюються інші часи. Зазвичай люди використовують минулий час коли розповідають про те, що вже відбулося раніше, що вже було зроблено, що залишилося у людській пам’яті.
Минулий час супроводжують слова які допомагають детальніше описати дію, котра відбулася у минулому. Такими словами є:
|
Χτες/χθες |
вчора |
|
Πριν μια ευδομάδα |
Тиждень тому |
|
Πριν έναν μήνα |
Місяць тому |
|
Πριν από έναν χρόνο |
Один рік тому |
|
Πέρσι |
Минулого року |
|
Πρόπερσι |
Позаминулого року |
|
Την περασμένη ευδομάδα |
Минувшого тижня |
|
Τον περασμένο μήνα |
Минувшого місяця |
Минулий час аорист використовується для позначення дії, котра відбулася один раз: зробив, побачив, сказав. Греки ж часто використовують цей час для відображення багаторазових дій у минулому.
Минулий час аорист має свої характерні закінчення:
|
Минулий час. Аорист. |
|
|
Особові займенники |
Дієслово в аористі |
|
Εγώ |
|
|
Εσύ |
|
|
Αυτός/Αυτή/Αυτό |
|
|
Εμείς |
|
|
Εσείς |
|
|
Αυτά |
|
Уважно розглядівши закінчення цієї таблицю, можемо зрозуміти, що це закінчення минулого часу.
Утворюється минулий час у сучасних європейських мовах однаково: до основи дієслова додаються особливі закінчення. У грецькій мові ці закінчення одинакові для всіх груп дієслів. Зміни, котрі відбуваються, відбуваються з основою дієслова. Розглянемо на прикладах.
Аорист дієслів групи А
У теперішньому часі для цієї групи характерні закінчення:
Βλέπω – бачити інфінітив – неозначена форма дієслова.
Εγώ Βλέπ - ω – я бачу,
Εσύ Βλέπ - εις – ти бачиш,
Αυτός/Αυτή/Αυτό Βλέπ - ει – он бачить,
Εμείς Βλέπ - ουμε – ми бачимо,
Εσείς Βλέπ - ετε – ви бачите,
Αυτοί/Αυτές/Αυτά Βλέπ - ουν – вони бачать.
|
Аорист утворюється таким чином, нам потрібно: Від інфінітива потрібно відкинути закінчення βλέπ – ω та замінити останню букву кореня, а інколи й 2 останні букви на іншу та добавити закінчення минулого часу. |
Подивіться уважно які відбуваються зміни:
Αγορά- ζ- ω (купити), а αγόρα- σ- α (я купив)
δουλε- ύ- ω (працювати), δούλε- ψ- α (я працював)
Αλλά- ζ- ω (міняти), άλλα- ξ- α (я поміняв)
Зараз детальніше розглянемо, які букви, на які ми будемо замінювати:
- Якщо дієслово закінчується на -νω, -ζω, -θω , то ми ці закінчення замінюємо на букву -σ та добавляємо особисті закінчення дієслова у минулому часі:
|
Αγορά- ζω (купувати) |
αγόρα- σα (я купив) |
|
Νιώ- θω (відчувати) |
ένιω- σα (я відчув) |
|
Τελειώ- νω (закінчувати) |
τελείω- σ α (я закінчив) |
- Якщо дієслово закінчується на -ζω, -γω, -χνω, -κω, -σκω , то ми ці закінчення замінюємо на букву - ξ та добавляємо особові закінчення в минулому часі.
|
Αλλά- ζω (міняти) |
άλλα- ξα (я поміняв) |
|
Ανοί- γω (відкривати) |
άνοι- ξα (я відкрив) |
|
Προσέ- χω (піклуватися) |
πρόσε- ξα (я піклувався) |
|
Φτιά- χνω (робити, готувати) |
έφτια- ξα (я зробив) |
- Якщо дієслова закінчується на -ευω, -πω, -φω, -βω , то ми ці закінчення замінюєио на букв -ψ та добавляємо особові закінчення дієслова у минулому часі:
|
δουλ- εύω (працювати) |
δούλε- ψα (я працював) |
|
λεί- πω (бути відсутнім) |
έλει- ψα (був відсутнім) |
|
γρά- φω (писати) |
έγρα- ψα (я написав) |
|
ανά- βω (включати) |
Άνα- ψα (я включив) |
Ви помітили, що закінчення -ζω может бути в Аористе як -σ так і -ξ + закінчення минувшого часу. На превеликий жаль тут не існує привила, дієслово зі зміною потрібно запам’ятовувати. Але, якщо уважно прослідкувати то можна для себе зробити таке маленьке правило, що більшість випадків дієслова, котрі закінчуються на -ζω будуть закінчуватися на –σ з відповідними особовими закінченнями у минулому часі.
Підсумуємо зведеною таблицею:
|
Дієслова теперішнього часу які закінчуються на -νω, -ζω, -θω |
||
|
Закінчення дієслова (теперішній час) |
Закінчення дієслова (Аорист) |
Приклади |
|
-νω → -ζω → -θω → |
|
Τελειώ νω (закінчувати) τελείω σα (я закінчив ) Πληρώ νω (заплатити) πλήρω σα (я заплатив) Αγορά ζω (купувати) αγόρα σα (я купив) Αρχί ζω (починати) άρχι σα (я почав) Νιώ θω (відчувати) ένιω σα (я відчув) |
|
-ζω→ -γω → -χνω → -κω → -σκω→ |
|
Αλλά ζω (замінити) άλλα ξα (я замінив) Ανοί γω (відкривати) άνοι ξα (я відкрив) Πσά χνω (шукати) έψα ξα (я шукав) Πλέ κω (в'язати) έπλε ξα (я зв’язав) Διδάσ κω (вчити) δίδα ξα (я навчив) |
|
-ευω→ -πω → -φω→ -βω→ |
|
Δουλ εύω (працювати) δούλε ψα (я працював) Λεί πω (бути відсутнім) έλει ψα (я був відсутні) Γρά φω (писати) έγρα ψα ( я писав) Ανά βω (включати) άναψα (я включив) |
Наприклад:
Αγόρασα ψωμί στο σούπερ μάρκετ. – Я купив хліб в супермаркеті. ( αγοράζω – купувати, το ψωμί – хліб, το σούπερ μάρκετ – супермаркет)
Έφτασες στο σπίτι αργά. – Ти прийшов додому пізно. ( φτάνω – приходити, το σπίτι – дім, αργά – пізно)
Δούλεψε όλο το βράδυ. – Вона працювала увесь вечір. (δουλεύω –працювати, όλο – увесь, το βράδυ – вечір)
Наголос в аористі завжди падає на 3 складі від кінця слова. Якщо дієслова виходять короткими (тобто, у нас виходить лишень 2 склади) та не хватає третього складу, то добавляємо приставку – ε і таким чином отримуємо три склади.
Наприклад:
|
κλείνω (закривати) |
έ κλεισα (я закрив) |
|
χάνω (губити) |
έ χασα (я загубив) |
|
φτάνω (приїздити, приходити) |
έ φτασα (я прийшов, приїхав)
|
|
Κλείνω (закривати) |
||
|
Εγώ |
έκλεισα |
Я закрив |
|
Εσύ |
έλεισες |
Він закрив |
|
Αυτός/αυτή/αυτό |
έκλεισε |
Він/вона/воно закрив |
|
Εμείς |
κλείσαμε |
Ми закрили |
|
Εσείς |
κλείσατε |
Ви закрили |
|
Αυτοί/αυτές/αυτά |
έκλεισαν |
Вони закрили |
Як видно з таблиці для займенників першої та другої осіб множини εμείς/εσείς приставка не добавляється у формах цих дієслів і так вистачає складів.
Аорист дієслів групи В
Правила утворення цієї групи Аориста:
|
Насамперед потрібно замінити закінчення дієслова (- άω чи - ώ ) на одне из закінчень: ησ-, -ασ-, -εσ + закінчення минулого часу. Чіткого правила не існує, а тому не можемо сказати коли саме дієслово набирає того чи іншого закінчення, тому кожне дієслова потрібно запам’ятовувати. Наголос також ставиться на 3 склад від кінця, але приставка – έ у цій групі дієслів не потрібна, оскільки за рахунок закінчень, складів завжди вистачає. |
Дієслова із закінченням на -ησ-
|
Μιλάω (говорити) |
Μίλησα (я поговорив) |
|
Ρωτάω (запитувати) |
Ρώτησα (я запитав) |
|
Απαντάω (відповідати) |
Απάντησα (я відповів) |
До цієї ж групи належить і дієслово виняток ζω (жить) – έζησα.
Давайте подивимось на прикладі тепер:
Μίλ ησ α με την φίλη για το ταξίδι. – Я говорив з подругою про подорож. (μιλάω – говорити, η φίλη – подруга, το ταξίδι – подорож)
Дієслова із закінченням на –ασ:
|
Διψάω (мати спрагу) |
Δίψ ασ α (я захотів пити) |
|
Πεινάω (бути голодним) |
Πείνασα (я проголодався) |
Сюди також належать декілька дієслів виключень:
περ ν άω (проводить час, проїжати / проходити мимо чогось) – πέρ ασ α (я пройшов), ξεχ ν άω (забувати) – ξέχασα (я забув).
Розглянемо на прикладі:
Πείν ασ ε πολύ. – Он дуже проголодався. (πεινάω – бути голодним, πολύ – дуже)
Дієслова із закінченням на – εσ:
|
Μπωρώ (могти) |
Μπώρ εσ α (я зміг) |
|
Φοράω (носити) |
Φόρ εσ α (я носив) |
Розглянемо на прикладі дану ситуацію:
Φόρ εσ α χτες την κόκκινη μπλούζα. – Вчора я одягла червону кофту. (φοράω – носити, χτες – вчора, κόκκινη – червона, η μπλούζα – кофта)
Неправильні дієслова
(ανόμαλα ρήματα)
У грецькій мові, так як і у всіх мовах існують неправильні дієслова або їх ще називають складними дієсловами. Ці дієслова найуживаніші, оскільки за допомогою них ми описуємо своє щоденне життя. Для цих дієслів існують свої закінчення. Закінчення у них змінюються так як і у правильних дієслів.
Минулий час Аорист. Неправильні дієслова.
Дієслово είμαι (бути) відмінюється по особливому. Тому потрібно запам’ятати його відмінювання по особам.
|
είμαι (быть) |
||
|
Εγώ |
ήμουν |
я был |
|
Εσύ |
ήσουν |
ты был |
|
Αυτός / αυτή / αυτό |
ήταν |
он, она, оно был(а, о) |
|
Εμείς |
ήμασταν |
мы были |
|
Εσείς |
ήσασταν |
вы были |
|
Αυτοί / αυτές / αυτά |
ήταν |
они были |
Таблиця неправильних дієслів
|
1 особа теперішн. часу |
переклад |
1 особа минулого часу |
|
είμαι |
(бути) |
ήμουν |
|
έχω |
(мати) |
είχα |
|
κάνω |
(робити) |
έκανα |
|
ξέρω |
(знати) |
ήξερα |
|
πάω |
(йти, їхати) |
πήγα |
|
περιμένω |
(чекати) |
περίμενα |
|
βάζω |
(класти) |
έβαλα |
|
βγάζω |
(виймати) |
έβγαλα |
|
δίνω |
(давати) |
έδωσα |
|
καταλαβαίνω |
(розуміти) |
κατάλαβα |
|
μαθαίνω |
(вчити, взнавати) |
έμαθα |
|
μένω |
(жити) |
έμεινα |
|
παίρνω |
(брати) |
πήρα |
|
παραγγέλνω |
(заказувати) |
παράγγειλα |
|
πέφτω |
(падати) |
έπεσα |
|
πλένω |
(мить, прати) |
έπλυνα |
|
στέλνω |
(посилати) |
έστειλα |
|
τρώω |
(їсти) |
έφαγα |
|
φέρνω |
(приносити, привозити) |
έφερα |
|
φεύγω |
(уходить) |
έφυγα |
|
βλέπω |
(бачити) |
είδα |
|
λέω |
(сказати) |
είπα |
|
πίνω |
(пить) |
ήπια |
|
μπαίνω |
(входити) |
μπήκα |
|
βγαίνω |
(виходити) |
βγήκα |
|
βρίσκω |
(знаходити) |
βρήκα |
|
ανεβαίνω) |
(підніматися) |
ανέβηκα |
|
κατεβαίνω |
(спускатися) |
κατέβηκα |
|
προλαβαίνω |
(встигати) |
πρόλαβα |
Наприклад:
Πήγα στο σινεμά χτες. – Я ходив вчора в кіно. (χτες – вчора, το σινεμά – кіно)
Ο σερβιτόρος έφερε τα ποτά. – Офіціант приніс напої. (ο σερβιτόρος – офіціант, τα ποτά – напої)
