Наступна зустріч: 1 січня, 2024, 12:00.
МУЗИЧНА ОСВІТА ДЛЯ РЕГЕНТІВ І ПІВЧИХ ЦЕРКОВНОГО ХОРУ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ БОГОСЛОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО” – СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: “ЦЕРКОВНИЙ СПІВ”, “ДИРИГЕНТ ЦЕРКОВНОГО ХОРУ”
Мистецтво церковного богослужбового співу в історичному аспекті розгляду передбачає необхідність особливого зосередження на відмінності між самим богослужбовим співом і музикою. Первинно спів на честь Бога, Його прославлення і звеличення, своїми витоками сягає Неба, коли ще до створення цього видимого світу безплотні сили небесні (Ангели) невпинно славословили свого Творця. Отже, богослужбовий спів, постав ще за межами історії цього видимого і матеріального світу, за межами земної історії.
Ангельська пісня хвали і славослів’я звучала також під час творіння Богом цього світу і буде співатись вічно. Проте людина, яка підпала владі гріха, не в змозі почути цей спів і бути його учасницею. Тільки у виняткових моментах окремі обранці Божі могли почути спів Ангелів. Про це свідчить Святе Письмо: “Року смерті царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному Престолі... Серафими стояли зверху Його... і кликали один до одного, і говорили: свят, свят, свят Господь Саваоф, уся земля повна слави Його” (Іс. 6, 1-3).
При народженні Богонемовляти Христа “з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога й викликувало: слава у вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління!” (Лк. 2, 13-14).
Іоанн Богослов у видінні бачив “чотирьох тварин”, які мали “по шість крил навколо, а всередині вони були повні очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, говорячи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Котрий був, є і прийде” (Одкр. 4,8).
“Хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове” (2 Кор. 5, 17). “Заспівайте Господеві пісню нову” (Пс. 95, 1; 97, 1). Суть новизни цього співу полягає в тому, що земна, тлінна людина заспівала подібно до ангелів. Св. Іоанн Золотоустий говорить: “Ісус, Син Отця щедрот, Бог істинний приніс все багатство благодаті, приніс також і небесні пісні. Бо що говорять вверху Серафими, Він повелів і нам говорити: Свят, Свят, Свят”.
Новизна ця також полягає і в тому, що вона є наслідком над- природного втілення Сина Божого. Втім, осягалась і досягала своєї духовно-мистецької витонченості упродовж багатьох століть, аж поки до кінця не була виформувана у восьмиголосній системі богослужбового співу Православної Церкви. Суть цього прогресу виявляється в тому, що під проводом Святого Духа, шляхом поєднання різноманітних елліністичних, юдейських, сирійських, коптських і багатьох інших національно-мелодичних начал був витворений єдиний, істинний образ небесного піснеспіву, який успадковує розумний стрій ангельського співу.
Першим, хто став займатись осмисленням взаємовпливу бо- гослужбового співу і життя, був відомий давньохристиянський учений-богослов Климент Олександрійський. Він сформулював таке положення: “Правильний спів є наслідком праведного життя і праведне життя є умовою правильного співу”. Як наслідок, виникає твердження, згідно з яким, праведне життя – це вже спів. “Адже виконуючи нову заповідь, тобто заповідь нашого Спасителя, людина уподібнюється ангелам. А оскільки спів є невід’ємною частиною ангельської природи, то і життя праведної людини стає співом”.
Святі Отці Церкви дивились на людину як на посудину, вмістилище та інструмент Святого Духа. Узагальнюючи різні думки, святитель Григорій Ніський пише: “Музика є не чим іншим, як закликом до більш піднесеного способу життя, який настановляє тих, хто відданий чесноті, не допускати у своїх звичаях нічого не- музичного, нечіткого, неспівзвучного, не натягувати струни понад потребу, щоби вони не розірвались від зайвого натягування, але також і не послаблювати їх до міри, коли порушується міра утримання. Адже коли душа розслаблена подібним станом, вона робится глухою і втрачає благозвучність. Взагалі, музика велить натягувати і відпускати струни в певний час, наглядаючи за тим, щоб спосіб нашого життя неухильно зберігав правильну мелодію і ритм, уникаючи як розслабленості, так і зайвої напруженості”. Ці слова святителя Григорія Ніського, ключові в розумінні свя- тоотцівської музичної антропології, є основою нового, суто пра- вославного розуміння богослужбового співу. Отже, підготовка кваліфікованих фахівців у цій галузі церковного мистецтва – постійно актуальна вимога християнської богослужбової практики, одна з важливих базових складових високоякісної богословської і культурно-мистецької освіти.
Факультет музичного мистецтва запрошує на навчання всіх бажаючих здобути музичну освіту зі спеціальності “Музичне мистецтво” – спеціалізація: регент церковного хору, півчий церковного хору, псаломник, читець-уставник, викладач церковного співу, організатор церковно-громадської, соціально-виховної та духовно-просвітницьку роботи серед молоді, керівник недільної школи, катехізатор.
Факультет музичного мистецтва здійснює підготовку:
• бакалаврів музичного мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво. Церковний спів. Керівник церковного хору. Вчитель церковного музичного мистецтва. Вчитель художньої культури, етики, естетики. Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Музикознавець” (термін навчання – 4 роки);
• магістрів музичного мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво. Церковний спів. Диригент церковного хору. Викладач церковного музичного мистецтва. Викладач методики музичного навчання, музично-теоретичних і диригентсько-хорових предметів. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Музикознавець” (термін навчання – 2 роки).
На факультеті музичного мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво”– спеціалізації:“церковний спів”, “диригент церковного хору” здійснюється викладання навчальних дисциплін, які сприяють комплексному засвоєнню мистецтва співу: 1. Хоровий клас і практикум роботи з хором, 2. Хорознавство, 3. Сольфеджіо, 4. Хорове аранжування , 5. Вступ до спеціальності , 6. Музична інформатика, 7. Регентське мистецтво, 8. Хорове диригування, 9. Церковний спів, 10. Основний музичний інструмент, 11. Постановка голосу, 12. Додатковий музичний інструмент, 13. Музична психологія та психологія музичної освіти, 14. Методика викладання музичних дисциплін, 15. Методологія наукових досліджень, 16. Акомпанемент та імпровізація, 17. Музична літургіка, 18. Основи диригування, 19. Методики музичного виховання та диригування, 20. Музикознавство та фортепіано, 21. Історія української музики, 22. Методика вокального виховання дітей, 23. Планування наукової роботи, 24. Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні музики, 25. Педагогічна практика, 26. Курсові роботи, 27. Асистентська практика, 28. Теорія та історія культури, 29. Поліфонія, 30. Основи теорії музики, 31. Музична педагогіка, 32. Гармонія, 33. Cольний спів, 34. Вокальний клас, 35. Кваліфікаційна робота бакалавра, 36. Концертмейстерський клас, 37. Музична педагогіка та ви- конавська діяльність, 38. Хорклас і практикум роботи з хором, 39. Методика роботи з дитячим хоровим колективом, 40. Музичне комп’ютерне аранжування, 41. Асистенська практика, 42. Переддипломна підготовка, 43. Методика наукової роботи, 44. Філософія музики, 45. Історія церковного співу, 46. Інноваційні методи викладання, 47. Інформаційні технології, 48. Проблеми сучасного мистецтвознавства, 49. Психологія музичної діяльності, 50. Школознавство, 51. Магістерська дисертація. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богослов- ських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 52. Загальноцерковна історія, 53. Історія Української Православної Церкви, 54. Катехизис, 55. Літургіка, 56. Біблійна іс- торія, 57. Святе Письмо Нового Завіту, 58. Святе Письмо Старого Завіту, 59. Церковнослов’янська мова, 60. Догматичне богослов’я, 61. Візантологія, 62. Гомілетика, 63. Моральне богослов’я, 64. Пастирське богослов’я, 65. Порівняльне богослов’я, 66. Грецька мова, 67. Історія помісних Церков, 68. Методика викладання богословських дисциплін, 69. Еклезіологія, 70. Сотеріологія та есхатологія, 71. Основне богослов’я, 72. Канонічне право, 73. Історія древніх Церков, 74. Старогрецька мова, 75. Місіологія, 76. Патрологія.
Після завершення навчання випускники зможуть:
1. Працювати диригентами церковних хорів і керівниками хору в недільних школах,
2. Співати в церковних хорах і на кліросі.
3. Служити в храмах псаломниками та читцями-уставниками.
4. Викладати музично-церковне мистецтво, хорові дисципліни, художню культуру, етику, естетику та предмети духовно-морального спрямування в загальноосвітніх школах і дитячих садочках.
5. Викладати методику музичного навчання, музично-теоретичні, диригентсько-хорові, богословські та філософсько-релігієзнавчі дисципліни в спеціалізованих мистецьких навчальних закладах і закладах вищої освіти.
6. Керувати шкільними музичними гуртками, дитячими вокально-хоровими колективами, музичними студіями, гуртками художньої самодіяльності.
7. Керувати хоровими колективами.
8. Складати сценарії різноманітних церковних заходів, духовні концертні програми.
9. Займатися організацією соціально-виховної, культурно-масової, церковно-громадської роботи серед молоді.
10. Проводити духовно-просвітницьку та катехізичну діяльність.
11. Організовувати недільні школи для дітей та дорослих людей.
Приймаються на навчання юнаки та дівчата на основі базової та повної загальної середньої освіти.
Форми навчання: денна, екстернат, заочна і дистанційна.
Після закінчення терміну навчання студенти отримають диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR і МАГІСТРА/MASTER Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка). Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при Чернівецькому православному богословському інституті.
Детальніша інформація за адресою:
58004, м. Чернівці, вул. Краматорська, 1-В,
тел.: + 38050-204-75-30, + 38068-533-53-30. Institut1999@gmail.com;
http://www.cpbi.info; https://www.instagram.com/institut1999/;
https://www.facebook.com/bohoslovskiyinstitut.