Журнал ЧПБІ №1

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ

БОГОСЛОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

АСПІРАНТУРА І ДОКТОРАНТУРА

№ 1
2020

Редакція

Адреса редакції: 58004, м. Чернівці, вул. Краматорська, 1-В,

тел: (0372)51-53-64; +38050-204-75-30, + 38068-533-53-30.

Електронна адреса: cpbicpbicpbi@gmail.com;

Сайт: http://www.cpbi.info;

Facebook: https://www.facebook.com/100044769255884;

Instagram: https://www.instagram.com/institut1999;

Twitter: https://twitter.com/cpbi1827;

VKontakte: https://vk.com/id258406645.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Головний редактор:

Прот. Георгій Соб’ят, доктор богословських наук, професор, ректор Чернівецького православного богословського інституту.

Відповідальний секретар:

Сушко Віктор Степанович, доктор богословських наук, професор.

Члени редакційної колегії:

1. Архім. Амвросій Макар, професор, доктор церковного права.
2. Прот. Віктор Якімчук, професор, доктор богословських наук.
3. Прот. Сергій Дмитрюк, професор, доктор богословських наук.
4. Прот. Василій Мандрюк, професор, доктор богословських наук.
5. Прот. Орест Драгінда, доцент, доктор богослов’я.
6. Прот. Микола Мізерний, доцент, доктор богослов’я.
7. Сушко Віктор Васильович, професор, доктор богословських наук.
8. Січкар Павло Леонідович, професор, доктор богословських наук.
9. Марчук Олександр Панасович, професор, доктор богословських наук.
10. Чучко Михайло Костянтинович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
11. Боднарюк Богдан Михайлович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
12. Січкар Олена Леонідівна, доцент, доктор мистецтва.

    1. Звернення з нагоди підготовки до 200-річчя заснування першого на Буковині вищого навчального закладу – Чернівецького православного богословського інституту

    Стрімкий розвиток богословської освіти на теренах Буковини свого часу заклав міцні підвалини прогресивного розвитку духовного життя, науки, культури, мистецтва, сприяв налагодженню міжетнічного та міжконфесійного миру, взаємопідтримки і взаємодопомоги, конструктивності міжцерковного діалогу з великими церковними, соціальними осередками, цілими православними народами колишньої Південно-Східної Європи, а тепер вже – самобутніми націями великих країн Європейського Союзу. За умов появи нових вимірів транскордонного співробітництва, особливо в сучасних геополітичних і соціально-економічних реаліях всебічного ствердження України як повноцінної європейської держави, консолідації народу в Україні вкрай необхідні виявлення й активна популяризація всіх духовно та культурно об'єднавчих, толерантизуючих чинників – наших історичних коренів, що забеспечить досягнення як внутрішньоцерковної, так і міжнародної всеправославної релігійної інтеграції. Чернівецький православчний богословський інститут розпочинає активну і широкомасштабну науково-дослідницьку, духовно-просвітницьку роботу з розкриття та популяризації цього духовно консолідуючого історичного пласту славного минулого в рамках проекту з підготовки до визначної події в історії нашого краю – відзначення великого Ювілею – 2027 року, в якому перший на Буковині вищий богословський навчальний заклад святкуватиме своє 200-річчя.

    Репрезентація результатів двохсотлітньої діяльності відомого у всьому православному світі нашого духовно-просвітницького та науково-освітнього центру має не лише величезне історичне значення, а й перспективність у спрямуванні нових векторів міжнародного співробітництва, оскільки свого часу саме богословському інституту в Чернівцях була відведена провідна роль у розвитку богословської освіти у всій Південно-Східній Європі.

    Самобутня буковинська богословська освітня традиція бе­ре свій початок від 1827 року, коли у м. Чернівцях було засновано перший вищий богословський навчальний заклад, який відіграв визначну загальноцерковну роль, давши Пра­вославній Церкві багатьох видатних церковних ієрархів, богословів, священнослужителів, релігійних діячів й забезпечивши цим розвиток і процвітання духовного життя як на Буковині, так і на теренах багатьох інших православних народів.

    Чернівецький богословський інститут вважався кращим вищим богословським навчальним закладом у всій Південно-Східній Європі, своєрідним центром і, водночас, надійним форпостом православної богословської освіти для багатьох православних народів. У його стінах навчалися представники Румунської, Болгарської, Сербської, Буковинської Православних Церков, православні віруючі з Чорногорії, Боснії, Угорщини, Туреччини та інших регіонів.

    Випускники інституту були засновниками богословських факультетів у Бухаресті (Румунія), Софії (Болгарія), Белграді (Сербія) та в інших містах. Саме з його духовного та науково-освітнього середовища вийшла плеяда чудових архіпастирів, пастирів і богословів Православної Церкви. Досить згадати імена Святійшого Кирила, Патріарха Болгарської Правосл­авної Церкви (1901–1971), вченого-каноніста і церковного історика Никодима Мілаша, єпископа Далматинсько-Істрійського (1845–1915), удостоєного наукового ступеня доктора богослов’я саме на богословському факультеті в Чернівцях, багатьох і багатьох інших видатних ієрархів, церковних і громадських діячів.

    1850 році Інститут отримав титул Імператорського. А в 1875 році вирішено реорганізувати Чернівецький богословський інститут у богословський факультет при Чернівецькому університеті.

    У 1940-х роках знаний на той час в усій Європі осередок богословської освіти на Буковині переживав важкі часи насильницького закриття та майже повного забуття. Після встановлення в Чернівцях радянської влади цей богословський навчальний заклад остаточно припинив своє існування. Весь професорсько-викладацький склад і вся інфраструктура богословського факультету були переміщені в Сучаву (Румунія).

    Лише у 1999 році відновлено історичну справедливість – відроджено Чернівецький православний богословський інститут, найстаріший вищий навчальний заклад Буковини, осередок духовного просвітництва, носій автентичної традиції кращих досягнень богословської освіти та науки, авторитетний і всіма знаний давній центр православної богословської освіти в Південно-Східній Європі, який, незважаючи на різноманітні історично зумовлені інституційні трансформації й примусове закриття радянською владою, стійко продовжує свою духовно-просвітницьку місію ось уже 193-й рік. Видатне історичне минуле як спадкоємця Греко-Східного богословського інституту (1827–1875 рр.) та Греко-Орієнтального богословського факультету (1875–1940 рр.) стало надійною основою нинішнього широкомасштабного розвитку вже як одного з провідних освітніх і науково-дослідницьких установ України у галузі православного богослов’я.

    У наш час, завдяки зусиллям і кропіткій праці професорсько-викладацького складу, Інститут успішно проводить свою освітню і наукову діяльність, готує кандидатів у священство, співробітників церковних установ і спеціалістів із різних галузей богословського знання. А тому цілком закономірно дотепер зберігає за собою велике достоїнство – вважатись одним із кращих богословських навчальних закладів України.

    Відзначення 200-ліття з дня заснування Чернівецького православного богословського інституту, безперечно, є вагомою подією в історії вітчизняної богословської освіти і науки. Відповідно, беручи до уваги широкомасштабність і багатовекторність запланованих духовно-просвітницьких, науково-дослідницьких і культурно-мистецьких заходів, наш навчальний заклад уже цьогоріч розпочинає активну підготовку до відзначення цієї знаменної дати.

    У процесі підготовки до Ювілею здійснюватиметься інтенсивна науково-дослідна робота з дослідження історії цього давнього освітнього центру на Буковині. У стінах Інституту буде проведено низку міжнародних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, які дозволять глибше пізнати й актуальні проблеми сьогодення. Це, зокрема, окреслання перспектив консолідації діяльності православних богословських шкіл на Буковині, налагодження міжправославного діалогу заради досягнення єдиної спільної мети: збереження і примноження славетних традицій минулого, як запоруки процвітаючого майбутнього української богословської освіти і науки.

    Чернівецький православний богословський інститут займається перекладом праць відомих сучасних грецьких богословів. На сьогодні вже завершено переклад праць відомих грецьких теологів – протопресвітера Іоанніса Романідіса “Святоотцівське богослов’я” і Дімітріоса Целенгідіса “Іконологічні дослідження”.

    Офіційним друкованим органом Чернівецького православного богословського інституту є науково-богословський журнал ”Світильник” (”Candela”), заснований 1881 року. Перекладені професорами богословського інституту з грецької мови на українську праці грецьких богословів, а також написані богословські статті та наукові дисертації аспірантів і докторантів публікуються саме в цьому науковому виданні.

    Звертаємося до всіх добрих людей, сповнених істинної християнської жертовності, милосердя та любові, всіх тих, хто бажає зробити щось важливе і вагоме у своєму житті, відзначитись у творенні сучасної освітньої історії Інституту, на славних сторінках якої можуть бути вписаними й Ваші імена, посприяти розбудові та становленню нашого богословського навчального закладу зі своєю унікальною й цікавою багатолітньою історією.

    200-річчя Чернівецького православного богословського інституту – це визначна подія не тільки для професорів і студентів Інституту. Це свято всього нашого буковинського краю, нашої держави, балканських країн та інших регіонів Європи, для яких Інститут упродовж багатьох років був науковим і освітнім центром, здійснював підготовку наукових кадрів, учених-богословів, церковно-релігійних і громадських діячів. Цим самим заклав міцні духовно-просвітницькі основи майбутнього стрімкого розвитку і процвітання богословської освіти і науки в багатьох європейських країнах.

    Ювілейні заходи мають на меті об’єднати всіх бажаючих бути причетними до славетної історії та сьогодення першого на Буковині вищого навального закладу – Чернівецького православного богословського інституту. Саме тому Інститут розпочав втілення в життя масштабного проекту з підготовки до майбутнього ювілею. Організаційний комітет відкритий для пропозицій та буде радий активній співпраці в безпосередньому долученні Ваших прогресивних і новаторських ініціатив щодо організації та забезпечення запланованих святкових заходів, творенні сучасної науково-освітньої історії буковинського краю та України.

    Запрошуємо до участі в роботі організаційного комітету всіх небайдужих: церковних ієрархів, духовенство, педагогів і науковців богословських навчальних закладів, церковних істориків, релігійних діячів, православно віруючих із усіх сфер церковної та суспільної діяльності.

    З повагою – ректор Чернівецького православного богословського інституту, доктор богословських наук, професор,
    прот. Георгій Соб’ят

    2. Заснування
    Чернівецького православного богословського інституту

    Свого часу Буковина славилася знаменитими богословськими навчальними закладами. Недаремно її вважали центром богословської освіти в усій Південно-Східній частині Європи. Ще у 1778 році в монастирі Путна діяла школа, в якій вивчали Часослов, Псалтир, Октоїх, Катехизис румунською та церковнослов’янською мовами. Окрім того, вчили грецькі піснеспіви, правопис, географію, риторику, Церковну історію від початку виникнення християнства (за Євсевієм Кесарійським) до IX століття і Флорентійського собору, короткий виклад філософських знань за Платоном. Однак відомостей про те, хто і коли заснував цю школу, на превеликий жаль, не збереглося.

    Згадується, що її єдиний учитель, грек за походженням, відчуваючи неприязне ставлення австрійської влади, змушений був таємно перетнути кордон і повернувся в рідні місця. Так школа припинила своє існування.

    Велика заслуга в тогочасній духовно-просвітницькій роботі належить єпископам і священикам, які перебували в монастирях і підтримували школи як матеріально, так і духовно. Так, 1784 року єпископ Досифей звернувся до австрійської адміністрації з проханням про відкриття школи-гімназії в Чернівцях на Гарячому Урбані під наглядом Свято-Георгіївського скиту. Уряд запропонував на період будівництва й упорядкування школи відряджати молодь на навчання в Галичину (Львів) або в Карловці (Угорщина). На таку пропозицію Консисторія не пристала, наполягаючи на відкритті клірикальної школи в межах єпархії і мотивуючи свою позицію тим, що молодь погано знає руську мову, а ще більше остерігаючись проникнення у православ’я елементів католицьких обрядів та західних догматів.

    В 1786 році уряд затвердив план розвитку і підтримки клірикального навчання на Буковині. 10 травня сюди прибув ієромонах Даниїл Влахович, кандидатура якого була прийнятною на місце викладача в новосформованій школі. Він не закінчив вищого навчального закладу, але володів знаннями з пропонованої для нової школи програми, а також молдавською мовою.

    Спочатку школу відкрили в Радауцах (Румунія), але через відсутність елементарних побутових умов її перенесли до Сучави, де при монастирі св. Георгія щоденно проводилося богослужіння. Ієромонах Даниїл Влахович звернувся до всіх протопресвітерів із проханням про відрядження на навчання відповідних кандидатів (синів священиків, дяків), які хоч трохи вміли писати і читати. На той час населення з великою засторогою ставилося до різноманітних нововведень, особливо у церковному житті. Тому до кінця 1786 року в церковній школі налічувалося тільки 7 учнів.

    Майбутній Буковинський єпископ Даниїл Влахович докладав значних зусиль для процвітання клірикальної школи, розуміючи, що навчання підростаючого покоління сприятиме зміцненню віри і поширенню Слова Христового. До кінця 1788 року кількість учнів зросла до тридцяти трьох. Тож з’явилася необхідність у призначенні двох помічників.

    Починаючи з нового навчального року 1 жовтня 1788 року, в школі формуються 3 класи. Тоді ж ієромонах звертається до Консисторії з проханням про переведення школи до Чернівців. Однак йому відмовили, мотивуючи це відсутністю необхідних приміщень.

    2 лютого 1789 року єпископ Досифей Хорескул помер, і на його місце високим указом призначили ієромонаха Даниїла Влаховича. Оминувши звання архімандрита, йому одразу дали вищий ступінь.

    Наприкінці 1789 року клірикальну школу перевели до Чернівців. Через рік учні почали отримувати стипендію. Зросли вимоги до вступників: передусім обов’язковим стало закінчення звичайної школи. Підвищено оплату викладачам. Уведено нові предмети: фізику, догматичне богослов’я, пастирське богослов’я, катехизис. Для забезпечення освітянськими кадрами трьох найкращих студентів, які володіли руською мовою, благословили на навчання у Львівському університеті. Проте виконання доброго задуму забарилося. Натомість, 1793 року запропоновано відрядити декількох кандидатів до одного з університетів Росії.

    1798-го року в закладі наічувувалося вже 36 учнів, 30 з яких отримували стипендію, а навчали їх троє вчителів. І тільки у 1804 році, маючи власне приміщення, школа прийняла до першого класу 56 (до речі, трьом призначили стипендію), до другого – 44
    (12 отримували стипендію) і до третього – 41 учня (16 забезпечувались стипендією). Загалом навчався 141 школяр, 31 з яких отримував стипендію. У цей час на Буковині не існувало навчального закладу, вищого за клірикальну школу з трирічним терміном навчання. Тому в ній почали здобувати освіту не тільки кандидати на священство, але й майбутні світські посадові особи.

    Назріла потреба реформи клірикальної школи. Декретом уряду від 9 жовтня 1812 року затверджено спеціальну комісію. 12 листопада 1812 року вона запропонувала доповнити комплекс уже апробованих навчальних предметів, які тут читалися, педагогікою. 1814 року ухвалено проект реорганізації клірикальної школи в семінарію. Тоді ж уведено викладання догматичного богослов’я за курсом архімандрита Макарія.

    До 1816 року школа розвивалася, поповнювалася новими викладачами. Збагачувалися новими навчальними дисциплінами і зазнавали значних змін навчальні програми. У 1817 році чотирьох її випускників направлено на навчання до Відня.

    Одночасно комісія дійшла думки про поступову ліквідацію клірикальної школи з метою відкритття такої, яка б не поступалася західноєвропейським вищим богословським закладам. 15 березня 1816 року видано наказ про припинення прийому учнів, і до кінця 1818 року школа припинила своє 32-річне існування.

    За цей час вона підготувала понад 500 випускників, чим заклала основи зміцнення соціальної верстви православних богословів.

    25 червня 1816 року єпископ Даниїл звернувся до Галицького уряду з листом, в якому підкреслював, що реформування клірикальної школи завдасть великої шкоди як Церкві, так і населенню Буковини. Але його протест відхилили, а у відповідь на звернення уряд дав розпорядження розпочати підготовку до відкриття в Чернівцях богословського інституту, до якого можуть вступати особи, які закінчили гімназію і філософську школу.

    Передбачалося також підібрати кілька кандидатів із молодих талановитих людей, яких, після їх згоди стати священиками, належить відрядити до Відня чи Львова для навчання на богословських факультетах.

    Єпископ Даниїл, вивчивши становище, не заперечував, але попередньо надіслав запит Карловецькому митрополитові, якому на той час ієрархічно підпорядковувався. Митрополит не радив посилати молодих кандидатів у Відень та Львів, оскільки відчував звідти небезпеку для Буковинської Церкви. Навзамін пропонував навчання в Карловці. Єпископ Даниїл повідомив уряду думку митрополита. Незабаром він отримав листа від директора конвенту, в якому йшлося про те, що ці сумніви безпідставні, оскільки православні слухатимуть лекції з православного догматичного богослов’я, а не католицького.

    Восени 1817 року четверо молодих людей вступило на богословський факультет Віденського університету.

    У липні 1818 року єпископ Даниїл Влахович почав клопотати про заснування богословського інституту і духовної семінарії. У вересні він повторив прохання вже безпосередньо імператору. Наслідком його наполегливості став запит на ім’я уряду у Львові про доцільність відкриття богословської школи в Чернівцях. У своїй відповіді від 16 жовтня 1821 року уряд Галичини запропонував після узгодження питання з капітаном округу Буковини Стуттергейном подати до уряду детальний план заснування діяльності богословських шкіл. Однак єпископ Даниїл не встиг це виконати, бо, захворівши, 24 серпня 1822 року помер.

    Його наступник – Ісайя Балошескул – після хіротонії в Карловцях у листопаді 1823 року продовжив справу попередника. У відповідь на запит зі Львова 8 червня 1824 року він надіслав план заснування богословського інституту і духовної семінарії, запропонувавши, щоб навчання в інституті проводилося за зразком інших богословських шкіл Австрійської імперії, окрім дисциплін догматичного характеру. Щодо догматичного богослов’я і суміжних з ним предметів єпископ пропонував застосовувати навчальні підручники, прийняті в Карловецькій семінарії. План єпископа Ісайї уряд Галіції схвалив із незначними змінами.

    Утім, імператорська резолюція на ньому з’явилася тільки 6 серпня 1826 року, тобто через два роки після подання, і оприлюднена 26 вересня того ж року. Зокрема, уряд повідомляв: “Його величність імператор затверджує заснування богословського інституту і семінарії відповідно до прохання єпископа Балошескула так: догматика повинна викладатися в інституті згідно із вказівками Конвенту з Відня (без чотирьох пунктів різниці між Східною та Західною Церквами). Викладачам Йосифу Григоровичу і Євгенію Гакману, крім зарплати, котру вони отримували, дати першому 100, а другому 200 лей. В подальшому буде наказ на видачу 15 стипендій для кандидатів на священство”.

    Галицький уряд при цьому повідомляв, що єпископу належить узгодити всі подробиці з окружним комітетом і, враховуючи місцеві умови, відкрити поки що тільки духовну семінарію.

    У відповідь єпископ Ісайя подав такі пропозиції:

    • Богословський інститут належить відкрити не пізніше 1 вересня.

    • Викладачу Йосифу Григоровичу доручити читання лекцій з історії Церкви, а Євгенію Гакману, який викладав катехизис у місцевій молдавській школі, доручити курс єврейської мови та біблійної археології.

    • Одночасно з богословським інститутом відкрити духовну семінарію.

    • Призначити викладачами протопресвітера Стефана Тарнавського і протоієрея Василя Грибовського як таких, що закінчили богословський факультет Віденського університету.

    • З початком третього навчального року варто оголосити конкурс на посади.

    27 липня 1827 року під час зустрічі єпископа Ісайї з окружним капітаном Мальчеком останній пристав на пропозицію єпископа про відкриття богословського інституту, але категорично заперечував проти одночасного заснування семінарії, посилаючись на брак викладачів. Домовленості не було досягнуто, і протокол зустрічі надіслано до уряду, вказівка якого з цього питання датована 5 вересня 1827 року.

    Згідно з його указом, богословський інститут потрібно відкрити негайно, а семінарію – тільки через шість місяців. При цьому уряд Галіції дав дозвіл приймати до семінарії осіб, які не закінчили гімназію. Програма в богословському інституті була такою: 1-й рік – історія давньої Церкви з патрологією, єврейська мова з біблійною археологією і введення в біблійну екзегетику; 2-й рік – грецька мова, біблійна екзегетика, канонічне право, педагогіка; 3-й рік – догматичне і моральне богослов’я і катехитика.

    Богословський інститут засновано 4 жовтня 1827 року, в день народження імператора Франца-Йосифа. Через чотири місяці, відповідно до декрету австрійської канцелярії від 8 січня того ж року, започатковано також і духовну семінарію. Відкриття відбулося після урочистої літургії і молебню в єпископській резиденції у присутності єпископа, влади, членів Консисторії, професорів богословського інституту і духовенства.

    Колектив викладачів навчального закладу поступово зростав. На початках після заснування інституту, крім двох професорів, затверджених імператором, прийнято ще п’ятьох, а в 1828-1829 роках призначено ще п’ятьох випускників Віденського університету. Губернаторським декретом від 25 серпня 1829 року за № 47260 єпископу доручено упорядкувати розподіл зарплати і завершити комплектування викладацького складу богословського інституту. Щодо першого, він запропонував поділити зарплату на три категорії, відповідно до посади, стосовно другого – організувати конкурс під час канікул 1830 року.

    У відповідь на пропозицію єпископа Ісайї, галицький уряд 24 жовтня 1830 року дав детальні вказівки стосовно проведення конкурсу. При цьому зауважував, що екзамени триватимуть у філософському інституті в Чернівцях. Головою комісії має бути його директор. Загальний нагляд за перебігом конкурсних іспитів покладався на єпископа.

    У 1831 році проведено перше випробування, і комісія запропонувала три кандидатури на професорські посади: Євгенія Гакмана – на кафедру східних мов, Володимира Сухопану – на кафедру догматичного богослов’я та Іоана Томюка – на кафедру пастирського богослов’я. Решта кандидатів залишилася виконувачами обов’язків, оскільки їх праці оцінено як незадовільні. Основною причиною того, що більшість кандидатів на професорські посади не відповідали вимогам, було, на думку представників екзаменаційної комісії, те, що в Чернівцях бракувало належної богословської бібліотеки.

    Згодом інститутська книгозбірня значно поповнилася, але тільки завдяки добровільним пожертвам. У листопаді того ж року кафедру морального богослов’я очолив один із перших вихованців богословського інституту, щойно хіротонізований Євгеній Гакман.

    Наступного року львівський уряд декретом від 7 березня призначив новий конкурсний іспит на 20-27 вересня. При цьому передбачалося вибрати професорів на всі вільні кафедри і на відкриті нові – катехитики і методики. Перед іспитом пішов у відставку позаштатний професор Йосиф Григорович, і його заступив вихованець інституту Костянтин Попович, якому тимчасово було доручено викладання канонічного права.

    Екзаменованих відповідно до спеціалізації випробовували на знання з історії Церкви, трьох – з канонічного права,
    трьох – з морального богослов’я, чотирьох – зі Святого Письма і п’ятьох – з Катехизису.

    Чимало вихованців інституту направлялися до Віденського університету. Так, на основі декрету Наукової комісії від 14 грудня 1836 року туди відряджалися вихованці Чернівецького богословського інституту, які навчалися на “відмінно” і вирішили поповнити свої знання та спеціалізуватися в певній галузі. У Відень вирушали також одружені священики. Стипендії їм призначалися з релігійного фонду. Після 1848 року богослови, відряджені до Відня, отримували стипендії від 400 до 600 флоринів. Як виняток, буковинців, що закінчили Віденський університет, направляли до вузів Мюнхена, Бонна, Гейдельберга, Цюріха, Інсбрука і Страсбурга. Так, Василь Репта, згодом митрополит Буковинський, після Відня навчався в університетах Мюнхена, Бонна та Цюріха, а священик Омеліан Воюцький – в Інсбруку та Страсбурзі. Майже всі випускники цих закладів надалі керували кафедрами, для яких їх готували.

    У 1843 році галицький уряд запропонував викладати деякі предмети, замість латинської, польською мовою, причому відкрити кафедру для її вивчення.

    Єпископ категорично заперечив. Він відповів, що предмети в інституті читаються латинською і жоден з учнів польською мовою не володіє. Оскільки населення Буковини становлять українці й румуни, то доцільніше запровадити кафедри з рідних мов. Стосовно мови, якою необхідно викладати в інституті, єпископ зберіг за собою право порушити перед урядом це питання окремо, а тому кілька разів скликав нараду корпорації інституту.

    Але професори не наважувалися висловитися в такій рішучій формі, як це вчинив єпископ Євгеній Гакман. Відповіді богословський інститут не отримав, і тільки після 1848 року Міністерство освіти повідомило, що, відповідно до конституції, в усіх школах Австрійської імперії дозволяється викладання народною мовою. Дирекції богословського інституту пропонували зробити в цьому напрямі практичні кроки. На підставі листа Міністерства, єпископ дав розпорядження викладати румунською мовою, підкресливши, що в такий спосіб відновлюється традиція клірикальної школи. В 1848 році була відкрита кафедра румунської мови, а для професорів, які слабко нею володіли, організували спеціальні курси.

    У 1850 році інститут отримав титул Імператорського, а наступного року єпископ Євгеній подав до уряду клопотання про перетворення його на богословський факультет. Однак минуло ще 25 років, перш ніж сповнилося бажання буковинського архіпастиря.

    У Богословському інституті учні тільки слухали лекції, але не проживали, частину з них утримувала семінарія, де 50 осіб-слухачів богословського інституту мали притулок, одяг і харчі, ще й додатково вивчали церковний спів. Решта була зобов’язана впродовж навчального періоду утримувати себе на власний кошт. У семінарії у 1856 році введено вивчення Святого Письма, церковнослов’янської та української мов. Викладання було доручено викладачу Закону Божого у вищій гімназії і консисторському асесору Якову Воробкевичу. Уроки почалися 20 грудня 1857 року, але оскільки в цьому році Яків Воробкевич помер, викладання продовжив префект семінарії Стефан Носкевич. Більшість випускників направлялися працювати в українські села.

    Учителів співу з 1865 року було двоє: один – румуномовний, а другий читав церковнослов’янською. Вони ж навчали вихованців церковного уставу. Відповідав за богослужбовий порядок семінарський духівник. 1869 року професором хорового співу імператор призначив протопресвітера-ставрофора Ісидора Воробкевича, який мав звання професора богослов’я. В 1873 році Консисторія затвердила статут семінарії.

    В 1870 році на Буковині більш освічені верстви населення почали вимагати відкриття університету. Головною причиною цього був колонізаторський вплив Львівського католицького університету. Молоді люди з Буковини змушені були також студіювати в інших католицьких вищих навчальних закладах Європи, зокрема Австро-Угорщини. Православне духовенство підтримувало рух за заснування університету в Чернівцях, до якого належав би і православний богословський факультет. Щоб протидіяти колонізації і германізувати освічені верстви буковинського населення, уряд згодився відкрити університет. Щодо богословського факультету, то ця ідея не знайшла належної підтримки у владних колах, адже в ньому неможливо було застосувати устав католицьких богословських факультетів.

    Міністр освіти ще в листопаді 1874 року доповів імператорові про плани щодо заснування в Чернівцях університету. Вища особа держави в своїй резолюції від 7 грудня 1874 року зобов’язав міністра подати доповідь на розгляд сенату, згадавши при цьому, що університет варто відкрити в 1875 – 1876 навчальному році. Щоб втілити цей задум, уряд звернувся з листом до митрополита Феофіла Бендели, але той у серпні 1875 року помер.

    Згодом резолюціями від 29 і 30 серпня 1875 року було вирішено реорганізувати Чернівецький богословський інститут на богословський факультет при Чернівецькому університеті.

    Так припинив своє 48-річне існування богословський інститут. Загалом, за цей час підготовлено 596 спеціалістів, які трудилися як на церковній, так і на світській ниві.

    Відкриття греко-православного богословського факультету пов’язане з ім’ям відомого церковного діяча – єпископа та першого митрополита Буковини Євгенія Гакмана (1793 – 1873). Ще в 1851 р. він розпочинає переговори з урядом Австрії про створення відповідного факультету на базі Греко-східного богословського інституту, який входив в інфраструктуру його єпископії. Позитивному вирішенню цього питання сприяла готовність Владики розмістити богословський факультет у своїй резиденції. Ще однією важливою обставиною було те, що університет мав утримуватися коштом Православного релігійного фонду Буковини.

    Богословський факультет розташувався в резиденції буковинського митрополита і, на відміну від інших, був повністю забезпечений навчально-виробничими приміщеннями, мав також краще від інших методичне обслуговування. Свою роботу він розпочав 30 серпня 1875 р. у складі 7 кафедр, а саме: вивчення Біблії і тлумачення Старого та Нового Завітів; догматики; морального богослов’я; історії Церкви; церковного права; практичного богослов’я та східних мов.

    Вивчалися й інші предмети – на засадах обов’язковості чи факультативності. До перших належали: енциклопедія та методологія богословського навчання, єврейська мова, церковна статистика, церковний діловий стиль. Другу групу складали граматика новозавітних мовних ідіом, біблійна історія, археологія, історія нового біблійного канону, патрологія, історія догматики й апологетики, церковнослов’янська мова, символіка Східної Церкви та її тлумачення.

    Проблеми кадрового забезпечення на факультеті розв’язувалися богословською колегією, яка діяла при Буковинській єпископії, з обов’язковим погодженням із міністерством віросповідань та освіти.

    Професорсько-викладацький склад факультету поповнювався професорами скасованого Греко-східного богословського інституту. Факультет намагався й самотужки готувати на професорські посади людей із числа його випускників. За чверть століття ним підготовлено 7 кандидатів на посаду викладачів православного факультету, зокрема О. Воюцького, В. Гаїну, В. Георгіу, К. Савескула, С. Сагіна, Т. Тарнавського. Серед викладачів богословського факультету було лише два українці – Є. Козак і Д. Єремійчук, решта були румунами.

    Першим деканом факультету став професор В. Митрофанович, який у 1877 – 1878 н.р. був ректором університету. Професори-богослови О. Попович та О.  оюцький обіймали цю посаду двічі: перший – у 1880 – 1881 і 1895 – 1896 н.рр., другий – у 1892 – 1893 і 1901 – 1902 н.р. У різні часи ректорами також були В. Репта,
    К. Попович, Т. Тарнавський, Є. Козак, С. Сагін. Останнім ректором німецького університету в 1918-1919 н.р. також був професор факультету В. Тарнавський.

    При створенні факультету професор богословського інституту І. Ончул був запрошений викладати на кафедру вивчення Біблії і тлумачення Старого Завіту. Він читав курс біблійної археології та єврейської граматики, а також роз’яснював окремі розділи Старого Завіту.

    Кафедру східних мов також очолював проф. І. Ончул. Він вів граматику та переклад з арабської, сирійської, халдейської мов. Після його смерті у 1897 р. східні мови не читалися. З 1900 р. ця кафедра реорганізована в кафедру догматики, а згодом об’єднана з кафедрою вивчення Біблії і тлумачення Старого Завіту.

    Кафедрою вивчення Біблії і тлумачення Нового Завіту керував В. Репта, колишній професор богословського інституту. Він читав вступ до книг Святого Письма Нового Завіту за оригінальними текстами, а також вів спецкурси з історії новозавітних канонів, з граматики новозавітних мов. У 1896 р. імператорським указом проф. В. Репта призначений архімандритом, а в 1898 р. – єпископом Радівецьким. Проте він не залишив викладання. Йому було присвоєно звання почесного професора факультету. Згодом В. Репта став митрополитом Православної Церкви Буковини.

    Зайняв же звільнену посаду проф. Є. Попович, який ще з 1875 р. був професором історії Церкви і церковної статистики. Він – автор багатьох праць з історії Церкви, богословської літератури, церковного права, церковної географії, хронології, символіки.

    Патрологія не мала окремої кафедри. Ординарний професор історії Церкви та церковного права Є. Попович за сумісництвом читав курс і вів семінар із патрології та патрологічної літератури.

    Догматику й апологетику спочатку читав проф. О. Коморашан. Після його смерті тексти лекцій видав у двох томах О. Воюцький. На вакантне місце був запрошений проф. Є. Попович, який за основу своїх лекцій взяв опубліковані матеріали О. Коморашана. Цю вакансію заповнив лише в 1896 р. д-р С. Гаїна, який викладав догматику й апологетику за власними конспектами. Апологетику він викладав своєрідно: природознавчій частині приділяв особливу увагу, оцінюючи її з позицій християнської філософії.

    У 1900 р. створена кафедра догматики, на яку запрошено професором кафедрального проповідника д-ра С. Сагіна, С. Гаїна читав лише фундаментальне богослов’я та християнську філософію.

    На кафедрі морального богослов’я спочатку працював учитель теології Чернівецької вищої гімназії Мирон Калінечук, а через 9 років – проф. О. Воюцький.

    Професором кафедри греко-православного церковного права було призначено викладача, а згодом і професора кафедри історії Церкви і церковного права К. Поповича, який відзначився дослідженням особливостей буковинського греко-православного церковного права.

    Кафедрою практичного богослов’я керував аж до своєї смерті у 1888 р. проф. В. Митрофанович, фахівець у галузі гомілетики. З 1888 по 1891 р. посаду професора практичного богослов’я займав К. Попович, який спеціалізувався з цієї дисципліни у Віденському університеті. З 1892 р. викладачем, а згодом і професором став Т. Тарнавський, який вів заняття румунською мовою. У своїх лекціях з літургіки він порушував проблеми історії культового мистецтва (іконографія у Православній Східній Церкві, історія східної культової архітектури). Водночас українською мовою практичне богослов’я викладав учитель гімназії Діонізій Єремійчук. Катехитику як складову частину практичного богослов’я читав румунською та українською мовами архімандрит Ю. Стефанеллі.

    Кафедрою церковнослов’янської мови та літератури, заснованою 1899 р., керував проф. Є. Козак, випускник богословського факультету Чернівецького університету. Цей учений навчався спочатку у проф. О. Калужняцького у Чернівцях, а потім у проф. В. Ягича у Відні. Він читав курс церковнослов’янської граматики та літератури, акцентуючи увагу на житті й діяннях святих Кирила і Мефодія.

    Мовою викладання, згідно з регламентом богословського факультету, була німецька. За наполяганнями професорської колегії церковнослов’янська мова та література були обов’язковими для вивчення.

    Богословський курс тривав чотири роки. Відвідування лекційних і семінарських занять було обов’язковим, тоді як на інших факультетах – ні. Богословський факультет мав право присуджувати докторські ступені. Для цього випускники мали скласти комплексний іспит, який тривав до 2-х годин у присутності не менше 4 професорів. Першим успішно його склав і став професором О. Воюцький. За ним це звання отримали молоді богослови з Буковини, Угорщини, Семиграддя, Румунії. Усього за перші 25 років існування теологічного факультету звання докторів богослов’я одержали 37 осіб.

    Кількість студентів-богословів у різні часи була різною. На час відкриття університету на факультеті вивчали богослов’я 39 чоловік. І вже через десять років їхня кількість зросла до 77. Проте тенденція до зростання не була стійкою. Так, чисельність студентів то різко зменшувалася, коли, наприклад, у 1900 р. їх було лише 36, то швидко зростала – як у 1911-1912 н.р., коли їх налічувалося 204.

    Основну масу студентів складали румуни. Зокрема, у 1900 р. серед 36 осіб був лише один українець, тоді як румунів – 29. Це, передусім, пов’язано з тим, що українські юнаки хоч і навчалися безкоштовно, мали менше шансів на працевлаштування, ніж інші. Часто з метою вигідного працевлаштування їм доводилося змінювати свою національну належність. Засновуючи університет у Чернівцях, австрійська влада сподівалася, що в ньому навчатимуться також закордонні студенти. Ці надії справдилися лише частково, та й то завдяки саме богословському факультетові. Починаючи з 1880 р. тут навчалися студенти з Румунії, з 1887 р. – із Сербії, Чорногорії, Боснії, Болгарії, Угорщини й Туреччини. Згодом чимало з них стали визначними богословами та церковними діячами, викладачами і завідувачами кафедр багатьох Європейських вузів і семінарій, а деякі – стали засновниками богословських факультетів. Чимало випускників богословського факультету займали високі церковні посади, очолювали єпископські кафедри, працювали при консисторіях, були настоятелями монастирів.

    Показово, що в 20-х роках ХХ століття кращі студенти-богослови університету в Белграді, слухаючи лекції випускників Чернівецького університету, прагнули потрапити до Чернівців для завершення богословської освіти. До таких належав, зокрема, К. Марков, який закінчив богословський факультет у Чернівцях 1928 року. У 1927 р. ієромонах Кирило захистив дисертацію, що знайшло підтвердження у “Щорічнику Чернівецького університету”. У 1936 р. Кирило приймає єпископський сан, а у 1953 р. його обрали патріархом Болгарської Православної Церкви.

    У 1884 р. студенти-богослови утворили товариство “Academia orthodoха” (“Православна академія”). Фунціонувала на факультеті й власна бібліотека, яка бере свій початок від інститутської книгозбірні, заснованої ще 1827 р. Напередодні відкриття факультету тут налічувалося близько 2 тис. томів. Після тривалого листування уряд виділяв на поповнення факультетської книгозбірні 1000 флоринів щорічно. Бібліотеку відвідували викладачі та студенти з інших факультетів. Всього наприкінці століття книжковий фонд бібліотеки богословського факультету складав 7544 видань.

    У 1881 р. у Чернівцях почав виходити церковно-літературний часопис “Саndelа” (“Лампада”) румунською та українською мовами, в якому друкувалися праці викладачів богословського факультету. Чернівецькі теологи мали публікації і в німецькомовних часописах.

    Богословський факультет університету, будучи єдиним в Австро-Угорщині, досить швидко набув значення провідного центру з підготовки православних богословів у південно-східній Європі. Він став зразком для заснування аналогічних факультетів у Бухаресті, Белграді, Софії, серед професорів і доцентів яких було чимало випускників Чернівецького університету.

    Найбільш ранні впливи Чернівецької школи богослов’я були помітні в Румунії, де Собор 1878 р. у Бухаресті постановив відправляти студентів на навчання до Чернівців. За цим прикладом пішла і Карловецька митрополія. Професор Чернівецького університету Альфред Гальбан відзначив: “Єго (теологічного факультету) плян науковий… знайшов в коротці велике признанє, так що гр. орієнтальний Синод у Букурешті постановив у 1878 р. посилати теольогів до Чернівців, аби в той спосіб виображувати професорів теольогії для Румунії… Карловецький гр. ор. Синод пішов також за повисшим приміром”. Тісно пов’язана з Чернівецькою богословською школою історія Бухарестського факультету, реорганізація якого у 1884 р. була здійснена за зразком факультету в Чернівцях. Так, згадуваний А. Гальбан стверджує: “Заложений в р. 1884 гр. ор. теольогічний факультет у Букарешті є устроєний після нашого теольогічного факультету аж до подробиць”. Проте Чернівецька теологічна школа все ж була на значно вищому рівні, як зазначав авторитетний російський церковний історик К.Є. Скурат.

    Крім Бухарестського, суттєвого наукового впливу Чернівців зазнав теологічний факультет у Карансебеші в Банаті, а також богословська школа, створена 1882 р. в Араді. У першому закладі працювали випускники богословського факультету Чернівецького університету: д-р Петро Барба, д-р Петро Йонеску, д-р Юліан Олар, а в Араді викладали д-р Теодор Ботіш, д-р Григорій Драгомір, д-р Григорій Прок і д-р Юліан Сучія.

    Свій перший викладацький склад підготував у Чернівцях і перший богословський заклад Боснії. Провідна роль Чернівецького богословського факультету визнавалася не лише православним населенням Південно-Східної Європи, але й державною владою Австро-Угорської імперії. Так, у 1893 р. під час аудієнції проф. др. Воюцького з імператором, він вислухав слова найвищого визнання від цісаря за працю факультету.

    Богослови, які здобули вищу освіту на Буковині, працювали в духовній семінарії в Прізері. Серед них – Симеон Попович, який у міжвоєнний період був ректором цього закладу, а згодом – Штіпським (Струміцьким) єпископом, а також Радівой Йосіч, згодом – професор Белградського університету.

    Підвищували свій освітній рівень у Чернівцях і деякі відомі архієреї. Так, єпископ Далматійсько-Істрійський Никодим (Мілаш) після навчання у Віденському університеті, Київській духовній академії в Чернівцях на богословському факультеті захистив докторську дисертацію і здобув науковий ступінь доктора богослов’я. Після повернення додому очолював Белградську і Задарську (16 років) семінарії, а 1890 р. був рукоположений в сан єпископа. Він відомий також як науковець. Праця єпископа Никодима “Православне церковне право” перекладена і видана багатьма мовами (німецькою, новогрецькою, болгарською, російською).

    Значний вплив випускники Чернівецького університету мали й на відкритий восени 1920 р. богословський факультет Белградського університету. Особливо виділявся проф. Лазар Міркович, автор праці “Православна літургіка” сербською мовою. Вона за структурою нагадувала курси професорів богословського факультету Чернівецького університету Василя Митрофановича і Теодора Тарнавського, оскільки була сформована на їх основі.

    Незаперечний факт впливу Чернівецького богословського факультету і на становлення теологічної освіти в Болгарії. Він проявився, найперше, через випускника Чернівецького університету Стефана Цанкова. Будучи на посаді декана богословського факультету Софіївського університету, він намагався впровадити тут усе позитивне, набуте в Чернівецькому університеті.

    Отже, богословський факультет у Чернівцях з терміном навчання 4 роки (на відміну від 14-річного в російських духовних школах) давав якісну освіту, рівень освіченості його випускників був надзвичайно високим. Факультет зміг підготувати низку висококваліфікованих богословів, які суттєво вплинули на стан розвитку теологічної освіти у всьому православному світі, а найбільше – на території Південно-Східної Європи. Такі результати спричинили визнання за теологічним факультетом Чернівецького університету статусу впливової школи, здобутками якої користувався і користується весь православний світ.

    Як бачимо, історія Чернівецького православного богословського інституту, а відтак богословського факультету – це історія подвижницьких трудів багатьох поколінь справжніх світил православного благочестя, видатних учених духу і науки правдивої християнської віри, які ширили її, авторитетно збагачуючи новими осередками духовного просвітництва.

    3. Відродження
    Чернівецького православного богословського інституту

    У 1999 році на Буковині був відроджений Чернівецький православний богословський інститут – найстаріший вищий навчальний заклад нашого краю, колись знаний центр богословської освіти в Південно-Східній Європі. Будучи заснованим у 1827 році, незважаючи на різноманітні історично зумовлені інституційні трансформації й насильницьке закриття радянською владою, він стійко продовжує свою духовно-просвітницьку місію ось уже 193 роки. Видатне історичне минуле як спадкоємця Греко-східного богословського інституту
    (1827 – 1875 рр.) та Греко-орієнтального богословського факультету (1875 – 1944 рр.) стало надійною основою нинішнього широкомасштабного розвитку як одного з провідних освітніх і науково-дослідницьких установ України у галузі православного богослов’я.

    Потужний кадровий потенціал, матеріально-технічна та навчально-методична база як результат багаторічної практичної реалізації, без перебільшень, справді, титанічної духовної, організаційно-адміністративної, освітньо-виховної й науково-дослідницької праці, вибудованої за принципами кращих із кращих здобутків європейської та вітчизняної освіти і науки, продовжують давати свої повноцінні плоди в освітньому та науковому просторі України та світу.

    Діяльність інституту у вітчизняній освітній системі чітко регламентована статутом, затвердженим Міністерством освіти і науки України 7 листопада 2007 року (наказ № 988) /Свідоцтво про державну реєстрацію (серія АОО №708544 від 16 листопада 2007 року)/ та цілою низкою всієї необхідної установчої документації.

    На цей час в інституті діє богословський факультет і факультет церковної журналістики. На богословському факультеті функціонують три кафедри: богослов’я; біблійної історії і текстології; церковної історії та мистецтва. На факультеті церковної журналістики функціонують три кафедри: теорії і практики церковної журналістики; видавничої справи і редагування; візантійської та новогрецької філології.

    Підготовка висококваліфікованих фахівців у Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється на всіх освітніх щаблях – бакалаврату, магістратури, аспірантури та докторантури. Тобто існує триступенева система освіти (за Болонською моделлю).

    4. Бакалаврат і магістратура

    а) спеціальність “православне богослов’я”

    Сучасне українське суспільство стоїть перед вагомими викликами постіндустріальної, постмодерної епохи, зіштовхуючись із впливом факторів, що перешкоджають його активному духовному розвитку. В час складних випробувань, які переживає наш народ, особливо гостро постає прагнення не лише формально-зовнішнього, а й внутрішнього, всецілого відродження духовності, яке неможливе без позитивного впливу православ’я на життя суспільства, прийняття реально дієвих і важливих рішень. Зокрема, активне відновлення в пам’яті українського народу християнських ідей православної духовності, потреба їх поширення і всебічної підтримки серед населення, його повноцінного духовного збагачення й воцерковлення, вимагає конструктивної модернізації і реформування православного освітнього середовища, яке б не тільки було здатним швидко й адекватно реагувати на всі цивілізаційні і соціальні зміни, але й сприяти збереженню самобутності православного християнства, його практичного ствердження в житті нашого народу, що і стане запорукою реального духовного оновлення та процвітання України як православної християнської держави. Безперечно, завдання такого змісту неможливо виконати без розвитку системи богословської освіти, бо саме підготовка фахівців у галузі “Православного богослов’я” виявляє здатність Церкви Христової, як спільноти віруючих і нашого православного народу та всіх його соціальних сил, давати потужні й дієздатні відповіді викликам сучасності, їх успішно вирішувати, апелюючи до позиції Церкви і стверджуваної Нею святої Божественної істини Христової. Безумовно, це вимагає розробки та запровадження такої системи духовної освіти, яка б сприяла формуванню особистості не тільки священнослужителя, церковнослужителя, а й, зокрема, кожного православного християнина, в особах яких би поєднувались як моральні ідеали християнства, духовного здорового, праведного і святого способу життя, так і освячені благочестям потужні інтелектуальні здатності, високий професіоналізм, ініціативність, креативність та ерудиція. Саме тому система підготовки фахівців зі спеціальності “Православне богослов’я” у Чернівецькому православному богословському інституті передбачає комплексний, кросдисциплінарно інтегрований підхід щодо надання якісної богословської освіти із навчальною та дослідницько-прикладною зорієнтованістю до широкого профілю предметно дотичних спеціалізацій, зокрема, філологічного напряму, пронизаної багатосотлітньою традицією розвитку богослов’я у грекомовному культурному, освітньому та науковому середовищах.

    Чернівецький православний богословський інститут – вищий навчальний заклад, що готує:

    • бакалаврів зі спеціальності “Православне богослов’я (теологія). Перекладач новогрецької мови. Вчитель новогрецької мови. Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник ” (термін навчання – 4 роки);

    • магістрів зі спеціальності “Православне богослов’я (теологія). Перекладач давньогрецької та новогрецької мов. Викладач давньогрецької та новогрецької мов. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог” (термін навчання – 2 роки).

    В інституті зі спеціальності “Православне богослов’я” здійснюється викладання навчальних дисциплін, які сприяють комплексному засвоєнню богословської науки: 1. Загальноцерковна історія, 2. Історія Української Православної Церкви, 3. Катехізис, 4. Літургіка, 5. Біблійна історія, 6. Патрологія, 7. Церковнослов’янська мова, 8. Церковний спів, 9. Історія релігій, 10. Догматичне богослов’я, 11. Святе Письмо Нового Завіту, 12. Святе Письмо Старого Завіту, 13. Релігійна філософія, 14. Християнські деномінації, 15. Церковнослов’янська мова, 16. Візантологія, 17. Гомілетика, 18. Моральне богослов’я, 19. Пастирське богослов’я, 20. Порівняльне богослов’я, 21. Історія помісних Церков, 22. Методика викладання богословських дисциплін, 23. Літургіка, 24. Еклезіологія, 25. Сотеріологія та есхатологія, 26. Основне богослов’я, 27. Канонічне право, 28. Історія українського богослов’я, 29. Історія древніх Церков, 30. Біблійне богослов’я, 31. Латинська патрологія, 32. Екуменізм, 33. Місіологія, 34. Всесвітня історія. Окрім того, ґрунтовне засвоєння гуманітарних предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 35. Англійська мова, 36. Українська мова, 37. Безпека життєдіяльності, 38. Вступ до спеціальності, 39. Основи інформатики, 40. Основи права, 41. Історія України, 42. Основи економічної теорії, 43. Основи загальної та соціальної психології, 44. Соціологія, 45. Латинська мова, 46. Румунська мова, 47. Грецька мова, 48. Планування наукової роботе, 49. Релігійна етика, 50. Текстологічна практика, 51. Курсові роботи, 52. Політологія, 53. Теорія та історія культури, 54. Основи охорони праці, 55. Основи екології, 56. Педагогіка, 57. Філосо­фія, 58. Педагогічна практика, 59. Кваліфікаційна робота бакалавра, 60. Цивільна оборона, 61. Педагогіка і психологія вищої школи, 62. Давньогрецька мова, 63. Асистентська практика, 64. Текстологічна практика, 65. Інтелектуальна власність, 66. Вища освіта і болонський процес, 67. Переддипломна підготовка, 68. Методика наукової роботи, 69. Текстологія, 70. Слов’янознавство, 71. Інноваційні методи викладання, 72. Інформаційні технології, 73. Історія науки, 74. Мовознавство і літературознавство, 75. Релігійна філософія, 76. Педагогічна практика, 77. Магістерська дисертація.

    Після завершення навчання в інституті
    випускники зможуть:

    1. Займатися науково-дослідницькою і перекладацькою діяльністю.

    2. Брати участь у дипломатичних місіях, налагодженні міжнародних зв’язків між іноземними державами та Україною.

    3. Викладати класичні давньогрецьку, латинську та сучасні грецьку, англійську, румунську мови у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах.

    4. Працювати в церковних інституціях, паломницьких центрах, засобах масової інформації, компаніях та агенціях готельного і туристичного бізнесу; різних державних і приватних установах.

    5. Перекладати святоотцівську та сучасну богословську творчу спадщину з грецької на українську мову.

    Після закінчення інституту студенти отримують дипломи із засвідченням здобутої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціалізації, сертифікати міжнародного зразка із зазначенням рівня володіння грецькою мовою, що дає переваги при їх можливому працевлаштуванні чи вступі на навчання за кордоном.

    Підготовка фахівців зі спеціальності “Православне богослов’я” за дистанційною формою навчання

    Високий рівень вимог щодо освітніх стандартів сучасного глобалізованого світу зумовлює необхідність активного запровадження кращих досягнень зі сфери організації та розробки новітніх форм надання високоякісної освіти у вітчизняний освітній простір. Зважаючи на це, Чернівецький православний богословський інститут запрошує на навчання всіх бажаючих здобути богословську освіту відповідно до практично апробованих принципів і стандартів інтегративного навчання кращих вузів світу. Для надання високоякісних освітніх послуг Інститут пропонує власні навчально-методичні напрацювання з якнайкомпактнішим залученням сучасних IT-технологій у сфері надання духовної освіти, спеціфічні підходи та творчі новації у розробці новітнього проекту універсальної форми дистанційного навчання. Пропонована форма навчання має низку переваг, серед яких: можливість у зручний час самостійно засвоювати необхідний навчальний матеріал, поповнювати й поліпшувати свої знання з усіх навчальних курсів, що вивчаються в інституті, проходити оцінювання знань в онлайн-режимі. Завдяки розробленій системі дистанційного навчання всі бажаючі зможуть отримати вищу богословську освіту відповідно до світових освітніх стандартів.

    Підготовка фахівців за дистанційною формою навчання в Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Бакалавр” – спеціальність “Православне богослов’я (теологія). Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник” (термін навчання – 4 роки) та освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр” – спеціальність “Православне богослов’я (теологія). Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог ” (термін навчання – 2 роки).

    За програмами освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” та освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” можуть навчатися:

    • священнослужителі та церковнослужителі;

    • випускники загальноосвітніх шкіл, духовних училищ і духовних семінарій;

    • викладачі дисциплін етико-морального спрямування державних навчальних закладів і церковних недільних шкіл;

    • особи, які не мають можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти через професійну зайнятість, географічну віддаленість від навчальних закладів, за сімейними обставинами;

    • особи з особливими потребами й особи, які мають медичні обмеження для здобуття освіти у вищих навчальних закладах з традиційними формами навчання;

    • військові капелани, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, прикордонної та пенітенціарної служби;

    • керівники державних органів управління різних рівнів;

    • студенти, які бажають паралельно отримати іншу спеціальність;

    • безробітні та особи, які бажають здобути другу освіту;

    • громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Україномовні громадяни зарубіжних країн.

    Можливості дистанційного здобуття освіти звільняють від необхідності відвідування аудиторних занять, що розкриває перспективи навчання у зручних для студента режимі, способі, об’ємі навчального навантаження та місці.

    Дистанційна форма навчання передбачає самостійне опанування студентами навчальних дисциплін за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що створює всі умови для повноцінного використання комплексу сучасних електронних засобів навчання, навчально-методичних посібників, підручників, авторських розробок лекційних та практичних занять, спецкурсів із поетапним долученням до всієї навчальної бази інституту. Пропонується можливість навчання за індивідуальним навчальним планом. Кожен студент матиме змогу сформувати зручний для себе розклад і графік навчального процесу. Високоякісне програмне забезпечення сприятиме зручності в організації та ефективності самого навчального процесу, виконуючи консультаційні функції при розробці індивідуальних навчальних планів, створенні компактних форм сприйняття та контролю засвоєного матеріалу, фіксації рівня успішності та ін.

    В основу програм дистанційного навчання інституту закладений модульний принцип, навчальні плани сформовані на основі окремих навчальних дисциплін. Теоретичний матеріал вивчається за допомогою електронних навчальних курсів, підручників, аудіо- та відеолекцій. Засвоєння практичного матеріалу здійснюється за допомогою практичних занять, диспутів і семінарів у режимі відеоконференцій. За бажанням студент отримує можливості повноцінного спілкування з викладачами, отримання необхідних консультацій у режимі off- та on-line.

    Навчання передбачає розгалужену систему індивідуальних занять студента з викладачем.

    Перевірка знань здійснюється як у дистанційній формі, так і під час очних сесій. Складання екзаменаційної сесії відбувається дистанційно (виконання контрольних робіт, співбесіди за допомогою Skype або явкою студента до навчального закладу (як правило, на один день)).

    б) спеціальність “церковна журналістика”

    Бакалавр церковної журналістики. Спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Вчитель фахових дисциплін. Вчитель предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням англійської, новогрецької та румунської мов)” (термін навчання – 4 роки).

    Магістр церковної журналістики. Спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Викладач фахових дисциплін. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням латинської, давньогрецької, англійської, новогрецької та румунської мов)” (термін навчан-ня – 2 роки).

    Необхідність повноцінного функціонального забезпечення та активного розвитку православних засобів масової інформації, їх кількісного та якісного зростання не лише в Україні, а й за кордоном постійно актуалізує потребу підготовки фахівців зі спеціальності “Церковна журналістика”. Основна мета професійної реалізації цієї освітньої спеціальності – задоволення інформаційних запитів кожної віруючої людини, особливо в часи глобалізації та надшвидкого розвитку інформаційно-комунікаційних й цифрових технологій. Відповідно, базовим практичним завданням підготовки фахівців із церковної журналістики є об’єктивне висвітлення фактів суспільного життя, церковних подій і релігійних явищ, надзвичайно актуальних у наш час.

    Затребуваність високоякісної, професійної роботи у сфері церковної журналістики не тільки допоможе правильно і чітко зорієнтувати суспільство у вирішенні особливо важливих і значущих смисложиттєвих питань, пов’язаних з вірою, а й формуватиме сам запит і потребу людей в релігії. Оскільки у багатьох невоцерковлених представників сучасного суспільства саме церковні ЗМІ сприяють формуванню позитивних світоглядних основ життя. Крім того, у часи активної інформатизації світу сучасна релігійність вирізняється тим, що важливі складові власного формування, активного прояву й розвитку сприймає не тільки за допомогою інститутів Церкви, не тільки завдяки просвітницькій діяльності проповідників і місіонерів, а за допомогою сфери культури та засобів масової комунікації.

    Церковна журналістика, як один із видів релігійної журналістики, який сприяє популяризації, доступному розкриттю та можливості долучення до життєдайних джерел православної віри, висвітлює різноманітні аспекти суспільного життя та діяльності не лише Української Православної Церкви, а й інших Помісних православних Церков світу.

    Відомо, що основне завдання Церкви Христової впродовж тисячоліть було й залишається одним і тим самим, і, віримо, що воно збережеться до кінця віку. Свята Церква покликана продовжувати служіння Господа Ісуса Христа, Вона покликана свідчити про Божественну істину, Вона покликана вести людей до спасіння. Іншої мети у Церкві Христовій немає. Все інше, що ми робимо – чи то соціальна робота, або ж участь в політичному діалозі, робота у сфері масової інформації та з інформацією – вся ця діяльність звершується Церквою виключно настільки, наскільки служить справі людського спасіння.

    Але чи може церковна новина викликати інтерес в сучасному інформаційному просторі? Згадаймо, а що ж означає слово «Євангеліє»?

    Так, саме «Блага Звістка»! Тобто «Євангеліє» і є отією доброю, спасительною Новиною не тільки для кожного наступного покоління віруючих в Ісуса Христа людей, але й для всіх тих, хто не просто добре знає, а й живе ним. Євангеліє – це бездонне, нескінченне джерело Добрих Новин. Саме тому церковна проповідь за своєю природою повинна бути завжди актуальною.

    Як відомо, світська журналістика не може жити без новин. А це означає, що церковна журналістика повинна бути зосереджина на думці, на ідеї, а не просто на сухому переліку подій та фактів. Церковна журналістика має зовсім інше ставлення до новин. Ось якщо в центрі нашого послання світу, яке буде нести, в тому числі, і церковна журналістика, закладено інтелектуальну новину, новий погляд на проблеми, на життя, який породжується вічним і завжди актуальним Словом Божим, тоді ми будемо джерелами новин, можливо й не гарячих, але тих новин, які здатні пробудити думку, привести людей до правдивого розуміння Слова Божого, але найголовніше – до нового розуміння, оновленого розуміння самих себе, своїх відносин із навколишнім світом.

    В інформаційному суспільстві стрімко зростає потреба у журналістській професії. У наш час вплив журналістів на життя надзвичайно зростає – вплив на температуру, на градус суспільного життя, на спрямованість тієї дискусії, яка йде в суспільстві. Звідси, звичайно, випливає величезна відповідальність. Не можна стати хірургом без освіти – ми знаємо, до чого це може привести. Не можна стати священиком без освіти – ми теж знаємо, до чого це може призвести. Так само не можна претендувати на вплив на людські уми, не маючи відповідної підготовки.

    Тому сучасний православний журналіст повинен бути людиною з високоякісною професійною підготовкою, тим, хто не просто здатен писати, а здатен професійно писати і професійно говорити. Крім того, це повинні бути глибоко мислячі люди, оскільки їхня творчість має нести в собі особливо високий потенціал суспільної дії, здатності впливати на свідомість і серця мільйонів.

    Перед Христовою Церквою стоїть величезне завдання – підготувати не одну когорту таких церковних журналістів. У часи масової інформатизації суспільства Церква особливо потребує такого виду служіння. Це, справді, саме служіння, це – не робота, тому що у цій воістину сакральній сфері діяльності не можна сьогодні бути церковним журналістом, а завтра переключитися на якусь зовсім іншу проблематику. З церковною темою людина повинна зростися, зжитися, вона повинна стати темою її життя. І вплив журналістики такого профілю, безсумнівно, буде зростати, якщо церковні люди, які братимуть участь в інформаційній роботі, за всіма професійними показниками будуть перевершувати всіх тих численних учасників інформаційного процесу, які благочесно не збагачують цей процес, а навпаки, його або руйнують, або роблять небезпечним для духовного життя людини.

    Церковний журналіст – це той, хто проповідує Христа, навіть не займаючись церковною проповіддю, а це означає, що все, про що він пише і говорить, має бути важливою частиною його життя. Факультет церковної журналістики готує церковну еліту, виявляючи та плекаючи в кожному кращі особистісні прояви його літературного дару. Церковний публіцист – це не просто той, який передає відомості, інформацію про події, які відбулися, а той, хто здатен її ґрунтовно аналітично обрамити, той, хто допомагає людям пройнятися, проникнути в суть не тільки внутрішньоцерковних, а й державно- та суспільно-церковних відносин і, найголовніше, – в суть духовно-моральних викликів сьогодення, перед якими стоїть православ’я та кожна віруюча людина зокрема.

    Церковний публіцист – це проповідник, який працює на більш широкому духовно-інформаційному фронті. Ось чому так важливо, щоб у богословському інституті формувалося справжнє благодатне середовище чудових, духовно та інтелектуально обдарованих людей, які здатні допомагати нашим сучасникам побачити справжню красу Євангелія, а головне, показати як на цій надійній й нетлінній основі вибудовувати все своє життя.

    Факультет церковної журналістики – це альтернативний підхід до вишколу фахівців-практиків у сфері церковних і світських медіа. В його основі закладене: формування у студентів розуміння духовних і моральних принципів обраної професії, місії та відповідальності церковного журналіста в сучасному світі, концепція “церковного журналіста”, навчальні плани, спрямовані на отримання студентами глибоких теоретичних та практичних знань з богослов’я та журналістики, унікальна модель майстер-класів, семінарів, лекцій, тренінгів за участі провідних українських та закордонних церковних журналістів, висококваліфікований викладацький склад, стажування у закордонних церковних медіа, сучасна матеріально-технічна база.

    Наша місія – сформувати покоління нових професіоналів, здатних якісно розбудувати церковну медіасистему задля духовно-морального просвітництва суспільства.

    Наша мета – створити ефективну модель журналістської освіти, де є місце для імпровізації та експерименту, творчості й креативу; модель, яка поєднує традиційні та інноваційні підходи до навчання, все найкраще з українського і світового досвіду.

    Ми разом зі студентами вчимося і вдосконалюємося під час занять, майстер-класів і професійних шкіл. Для нас особисте спілкування не менш важливе за академічні знання.

    Ми готуємо журналістів-практиків, які досконало володіють професійними навичками та інструментами для роботи в церковних редакціях різних медіа; універсальних фахівців, зорієнтованих на створення якісного контенту в умовах стрімкого розвитку засобів комунікації та розгалуженої системи традиційних і нових медіа.

    Ми створили навчальні плани, в яких дисципліни включені дуже збалансовано за практичними, світоглядними, комунікаційно-формаційними, духовно-моральними та богословськими напрямами підготовки. Творчий і неформальний підхід до викладання дає нам змогу відверто говорити з журналістами-практиками про все, що відбувається в церковних та світських медіа.

    Для нас важливо, щоб кожний студент під час навчального процесу міг вільно творити, мав натхнення і мотивацію до вдосконалення, відчував професійну відповідальність.

    Ми формуємо церковне, журналістське, експертне, наукове середовище, зацікавлене в модернізації церковної журналістської освіти. Студенти факультету церковної журналістики мають змогу спілкуватися з найкращими практиками різних медійних галузей, релігійними аналітиками, відомими дослідниками святоотцівської спадщини, вдосконалювати свою майстерність у професійних православних телерадіостудіях.

    Наше динамічне навчання насичене лекціями і семінарами, майстер класами, а також зустрічами, дискусіями, презентаціями, дебатами.

    Факультет церковної журналістики – це команда однодумців: науковці, журналісти-практики та богослови. А також наші
    друзі – викладачі факультету церковної журналістики: знані українські та закордонні богослови, науковці, релігійні експерти, дослідники, редактори й церковні журналісти.

    Нам важливо, щоб наші випускники не лише набули практичних навичок, потрібних у щоденній церковній журналістиці, а й здобули ґрунтовні знання про трансформаційні процеси в сучасному християнському світі, про зміни в житті Православної Церкви і роль православних медіа у них. Тому наукові та практичні зацікавлення викладачів факультету охоплюють традиційні та нові медіа, духовність, культуру, медіакритику, медіапсихологію, медіаекономіку, керування проектами й низку інших актуальних медійних трендів.

    Факультет церковної журналістики готує журналістів-практиків за моделлю “церковного журналіста”. Протягом навчання студенти мають змогу оволодіти ґрунтовними практичними знаннями й навичками з газетної, радійної, телевізійної, інтернет-журналістики, церковної історії та богословської науки, розширити свій світогляд і усвідомити важливість професії, отримати знання з перших рук провідних українських та зарубіжних церковних медійних фахівців.

    Спеціальність з церковної журналістики Чернівецького православного богословського інституту – інтенсивна чотирирічна бакалаврська та дворічна магістерська програма, що готує церковних журналістів-практиків за сучасними європейськими стандартами. Навчання на факультеті церковної журналістики дає практичні знання з усіх актуальних форм журналістики, навички володіння основними технологічними інструментами медіа дозволяє розширити духовний світогляд і зрозуміти цінність професії, отримати досвід із перших рук українських і зарубіжних церковних медійних фахівців. Програма також пропонує студентам величезні можливості побачити християнське життя в Україні і світі, спробувати свої сили в реальній церковній журналістиці та після завершення навчання знайти гідну роботу.

    Програма відкрита для всіх, хто хоче бути церковним журналістом. Нашими студентами можуть стати випускники загальноосвітніх середніх шкіл, молодші спеціалісти, бакалаври або магістри будь-яких спеціальностей, із досвідом журналістської роботи або без нього. Серед наших студентів – люди з різною попередньою освітою, об’єднані прагненням працювати у церковних медіа. В залежності від медійного досвіду, спеціалізації та професійних зацікавлень ми формуємо для кожного студента індивідуальну програму.

    Навчальні дисципліни можна поділити на чотири типи: фахові дисципліни, світоглядні дисципліни, богословські дисципліни, практична підготовка.

    Навчальні курси бакалаврату:

    1. Літературне редагування. 2. Основи видавничої справи. 3. Основи редагування. 4. Поліграфія. 5. Теорія та історія видавничої справи і редагування. 6. Історія української видавничої справи. 7. Коректура. 8. Газетно-журнальне виробництво. 9. Комп'юторна графіка. 10. Макетування та верстка. 11. Вступ до спеціальності. 12. Електронні видання (веб-дизайн та програмування). 13. Термінознавство. 14. Шифрознавство. 15. Художнє оформлення видання. 16. Художньо-технічне редагування. 17. Теорія та історія соціальних комунікацій. 18. Основи церковної журналістики. 19. Основи реклами та зв‘язків із громадськістю. 20. Українське журналістикознавство. 21. Теорія і методика журналістської творчості. 22. Комунікаційні технології. 23. Медіаосвіта. 24. Інтернет-журналістика. 25. Українська мова у професійному спілкуванні. 26. Теорія твору і туксту. 27. Практична стилістика. 28. Український правопис. 29. Історія української журналістики. 30. Основи наукових досліджень. 31. Публіцистика. 32. Зарубіжна література. 33. Літературний стиль. 34. Українська література. 35. Газетно-журнальні жанри. 36. Журналістська майстерність. 37. Історія української культури. 38. Постановка голосу. 39. Прямоефірне радіомовлення. 40. Прямоефірне телевізійне мовлення. 41. Газетно-журнальне редагування. 42. Радіожурналістика. 43. Риторика. 44. Тележурналістика. 45. Основи професійної комунікації. 46. Основи професійної діяльності. 47. Новогрецька мова. 48. Англійська мова. 49. Румунська мова. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богословських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 50. Догматичне богослов’я. 51. Загальноцерковна історія. 52. Історія православ’я на Русі. 53. Катехизис. 54. Літургіка. 55. Святе Письмо Нового Завіту. 56. Святе Письмо Старого Завіту. 57. Біблійна історія. 58. Агіографія. 59. Моральне богослов’я. 60. Церковнослов’янська мова. 61. Курсові роботи з фахових дисциплін. 62. Навчальна практика. 63. Виробнича практика. 64. Комплексний іспит зі спеціальності. 65. Кваліфікаційна робота бакалавра.

    Навчальні курси магістратури:

    1. Право видавця та редактора. 2. Текстознавство. 3. Документознавство. 4. Архівознавство. 5. Статистичні методи дослідження. 6. Медіакритика. 7. Сучасна українська публіцистика. 8. Методика і організація наукових досліджень. 9. Історія зарубіжної жерналістики. 10. Міжнародна журналістика. 11. Сучасна зарубіжна публіцистика. 12. Світові інформаційні системи. 13. Медіапланування. 14. Іміджологія. 15. Органіація роботи прес-служби. 16. Соціологія. 17. Курсові роботи з фахових дисциплін. 18. Навчальна практика. 19. Виробнича практика. 20. Видавничі стандарти. 21. Видавничо-поліграфічна техніка і технологія. 22. Електронні видання та Інтернет. 23. Нові інформаційні технології у видавничій справі та редагуванні. 24. Основи статистики. 25. Комплексний іспит зі спеціальності. 26. Магістерська дисертація. 27. Педагогіка. 28. Візантологія. 29. Еклезіологія. 30. Пастирське богослов’я. 31. Порівняльне богослов’я. 32. Історія помісних Церков. 33. Патрологія. 34. Сотеріологія та есхатологія. 35. Педагогіка і психологія вищої школи. 36. Канонічне право. 37. Основне богослов’я. 38. Історія древніх Церков. 39. Латинська мова. 40. Давньогрецька мова.

    Специфікою організації навчального процесу є викладання англійською, новогрецькою, румунською мовами частини лекцій та всіх семінарських занять з кожного навчального курсу.

    На факультеті церковної журналістики можуть навчаютися студенти з усієї України.

    Підсумком навчання є написання та захист магістерської роботи (дисертації) або практичного магістерського проекту. На магістерському семінарі студенти, що мають схильність до науки та аналітики, виробляють методологічні навички, потрібні в процесі наукового або аналітичного осмислення діяльності церковних засобів масових комунікацій, які конвертуються в магістерську дисертацію. Студенти, більш орієнтовані на практичну роботу, реалізують власні медійні проекти.

    До нас ідуть не за дипломом, а за знаннями і практичними навичками! Ми пропонуємо студентам факультету церковної журналістики сучасну медійну освіту західного зразка, що поєднує традиційні (лекційно-практичні) та інноваційні форми. Лекції часто проходять у формі розмови, дискусії, а на практичних заняттях студенти занурюються в атмосферу реальної церковної журналістики.

    Після завершення навчання студенти факультету церковної журналістики можуть працювати у видавництвах, на православному радіо і телебаченні, редакторами в редакціях церковних, світських друкованих та електронних видань, журналістами, відеографами, режисерами, сценаристами, репортерами, колумністами, аналітиками, кореспондентами, створювати власні медіа, ведучими програми, журналістами мультимедійних видань засобів масової інформації, коментаторами, кореспондентами, оглядачами в редакційно-видавничих відділах інформаційних установ, в рекламних агентствах, на радіо й телебаченні, викладачами вищих навчальних закладів.

    Після повного курсу навчання фахівець із церковної журналістики може обіймати посади: церковного літературного редактора, церковного тележурналіста, церковного кореспондента, менеджера церковного інтернет-видання, церковного прес-секретаря, менеджера (просування церковних ЗМІ в соціальних мережах), головного редактора православних телепрограм, директора церковних програм (радіо-, телевізійних), начальника церковного відділу зв’язків з громадськістю, церковного редактора-перекладача, ведучого церковних телерадіопрограм, редактора православних сайтів, коректора, церковного журналіста, керівника редакційно-видавничого відділу церковних і світських установ.

    Кваліфікація, яку буде присвоєно випускникам: церковний журналіст, фахівець із комунікацій (зі знанням англійської, новогрецької та румунських мов), репортер, кореспондент, коментатор, оглядач у церковних засобах масової інформації, співробітник інформаційних агенцій, прес-секретар; фахівець зі зв’язків із громадськістю; диктор, телеведучий; випусковий редактор, співробітник науково-дослідних установ відповідного профілю.

    Особи, що навчаються за спеціальністю, здобувають знання, уміння і навички, які надалі допоможуть їм організовувати власні видавництва та видавничі організації, рекламні агенції, розробляти видавничу програму; створювати оригінал-макети друкованих та електронних видань; здійснювати редакторський аналіз різних видів видань; писати та редагувати тексти до різних медіа. Студенти набувають навички роботи в Adobe InDesign, QuarkXPress, Adobe Acrobate, Adobe Reader, Adobe Photoshop, ФТП-клієнт «FileZilla», Notepad++.

    в) спеціальність “іконописне мистецтво”

    Православне мистецтво є носієм високих духовних цінностей, як-от іконопис, який створювався святими духовидцями. У православній культурі іконі відвене значне місце, де вона ніколи не мислилася лише як твір мистецтва. Ікона, перш за все, постає віронавчальним текстом, який покликаним допомогти пізнанню Істини. Ікона є своєрідним вікном у духовний світ, тому вона має особливу мову, де кожен знак – символ. За допомогою знаково-символічної системи ікона передає інформацію, подібно до письмового тексту, мову якого необхідно знати, щоб сприйняти, зрозуміти й пережити її духовний смисл. Призначення ікони – спрямувати всі наші почуття, розум і всю нашу людську природу до її істинної мети, а саме шляху духовного преображення.

    Значення ікони в православному світі можна порівняти зі Святим Письмом і Святим Переданням. Якщо вони містять Богом відкриті істини у словесній формі, то ікона свідчить про Бога мовою ліній і фарб. На початках навчання молодий іконописець повинен вникнути в мистецтво іконопису і проникнутися його духом саме через прискіпливе дослідження і наслідування творів великих майстрів. Ця праця дасть йому можливість ґрунтовно вивчити іконопис із первотворів, а відтак бути здатним імпровізувати і самостійно творити сучасну православну ікону. Ми черпаємо натхнення з прагнення повернути православному іконопису ту велич, красу і важливість у житті Церкви, яку він мав у часи свого найбільшого розквіту.

    Чернівецький православний богословський інститут здійснює підготовку:

    • бакалаврів зі спеціальності “Іконописне мистецтво. Вчитель дисциплін у галузі мистецтвознавства. Вчитель предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Художник-іконописець. Реставратор. Іконописець-дослідник” (термін навчання – 4 роки);

    • магістрів зі спеціальності “Іконописне мистецтво. Викладач дисциплін у галузі мистецтвознавства та основ реставрації. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Художник-іконописець. Реставратор. Іконописець-дослідник. Експ­ерт-ми­стецтвознавець” (термін навчання – 2 роки).

    Загалом, навчання майбутніх фахівців зі спеціальності
    “Іконописне мистецтво” передбачає:

    • Розвиток у студентів професійних художніх навичок, що дає змогу проводити самостійну творчу діяльність як у державних, так і в церковних установах.

    • Створення на високому професійному рівні авторських творів у сфері іконопису та інших видів церковного мистецтва в межах живої традиції Православної Церкви.

    • Здійснення художньої, наукової і культурно-просвітницької діяльності з підготовки: іконописців спеціалізованих майстерень, викладачів іконопису художніх шкіл, вузів і середніх спеціальних навчальних закладів, експертів з іконопису та церковно-історичного живопису.

    • Написання всього спектра існуючих ікон. Зокрема, написання ікон для іконостасу (проектування, виготовлення ікон); храмовий розпис (розробка програми розпису, введення об’єкта, стінний розпис); розробка ескізу за вищенаведеними напрямками.

    В інституті зі спеціальності “Іконописне мистецтво” здійснюється викладання навчальних дисциплін, які сприяють комплексному засвоєнню мистецтва іконопису: 1.Комп’ютерна графіка, 2. Історія давньоруського живопису, 3. Копіювання, 4. Іконографія, 5. Іконографічний канон, 6. Основи стінопису, 7. Кольорознавство, 8. Основи реставрації, 9. Музеєзнавство, 10. Іконографічний рисунок, 11. Основи пластичної анатомії, 12. Вступ до спеціальності, 13. Техніка ікони, 14. Основи перспективи, 15. Композиція, 16. Іконографія, 17. Матеріали і технологія виготовлення ікони, 18. Живопис, 19. Історія і теорія православного сакрального мистецтва, 20. Богослов’я ікони, 21. Орнамент, 22. Методика викладання іконопису, 23. Планування наукової роботи, 24. Християнське мистецтво, 25. Технологія і техніка живопису, 26. Іконописна практика, 27. Педагогічна практика, 28. Курсові роботи (проекти), 29. Комплексний іспит зі спеціальності, 30. Кваліфікаційна робота бакалавра, 31. Догмат іконошанування, 32. Історія церковного мистецтва та іконографії, 33. Шрифт, 34. Експертиза пам’яток іконопису, 35. Церковне мистецтво, 36. Історія візантійського живопису, 37. Іконописні школи, 38. Теорія мистецтва та практики іконопису, 39. Іконографія Святого Писання Нового Завіту, 40. Іконографія Святого Писання Старого Завіту, 41. Переддипломна підготовка, 42. Асистентська практика, 43. Реставраційна та експертна практика, 44. Комплексний іспит зі спеціальності, 45. Магістерська дисертація. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богословських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 46. Українська мова, 47. Педагогіка,
    48. Догматичне богослов’я, 49. Загальноцерковна історія, 50. Історія православ’я на Русі, 51. Катехизис, 52. Літургіка, 53. Святе Письмо Нового Завіту, 54. Святе Письмо Старого Завіту, 55. Біблійна історія, 56. Візантологія, 57. Еклезіологія, 58. Агіографія, 59. Моральне богослов’я, 60. Пастирське богослов’я, 61. Порівняльне богослов’я, 62. Грецька мова, 63. Історія помісних Церков, 64. Патрологія, 65. Сотеріологія та есхатологія, 66. Церковнослов’янська мова, 67. Педагогіка і психологія вищої школи, 68. Канонічне право, 69. Основне богослов’я, 70. Історія древніх Церков, 71. Старогрецька мова, 72. Методика наукової роботи.

    Практичні заняття проводяться у спеціально технічно обладнаних майстернях.

    Для підготовки професійних художників-іконописців
    в інституті створено такі можливості:

    1. Висококваліфікований професорсько-викладацький склад.

    2. Велика бібліотека спеціалізованої богословської літератури.

    3. Наявність майстерень для роботи.

    4. Надання необхідних матеріалів для написання робіт.

    5. Власний інститутський храм.

    6. Практика в іконописанні впродовж усіх років навчання.

    7. Підсумок навчання – захист бакалаврських і магастерських робіт з іконопису.

    8. Наявність локальної мережі, електронної бібліотеки, інтернет-доступу.

    9. Безкоштовне проживання.

    10. Безкоштовне чотириразове харчування.

    Зі спеціальності “Іконописне мистецтво” на навчання приймаються особи православного віросповідання із середньою освітою (бажано з художньою). Термін навчання – 4 роки за ОКР “Бакалавр” і 2 роки – за ОКР “Магістр”. Абітурієнти складають іспити за профілем спеціальності “Іконописне мистецтво”.

    Намалювати і виконати взірець або фрагмент ікони. Матеріал: акварель з білилами, гуаш або темпера (на вибір), папір розміром 30х20 см, час виконання – 4,5 год. До екзаменаційної роботи ставляться такі вимоги: грамотне розташування зображення на аркуші паперу, передача характеру зображення, руху, пропорції, дотримання відповідних зразків кольорових і світлових відношень.

    г) спеціальність “музичне мистецтво”

    Мистецтво церковного богослужбового співу в історичному аспекті розгляду передбачає необхідність особливого зосередження на відмінності між самим богослужбовим співом і музикою. Первинно спів на честь Бога, Його прославлення і звеличення, своїми витоками сягає Неба, коли ще до створення цього видимого світу безплотні сили небесні (Ангели) невпинно славословили свого Творця. Отже, богослужбовий спів, постав ще за межами історії цього видимого і матеріального світу, за межами земної історії.

    Ангельська пісня хвали і славослів’я звучала також під час творіння Богом цього світу і буде співатись вічно. Проте людина, яка підпала владі гріха, не в змозі почути цей спів і бути його учасницею. Тільки у виняткових моментах окремі обранці Божі могли почути спів Ангелів. Про це свідчить Святе Письмо: “Року смерті царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному Престолі… Серафими стояли зверху Його… і кликали один до одного, і говорили: свят, свят, свят Господь Саваоф, уся земля повна слави Його” (Іс. 6, 1-3).

    При народженні Богонемовляти Христа “з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога й викликувало: слава у вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління!” (Лк. 2, 13-14).

    Іоанн Богослов у видінні бачив “чотирьох тварин”, які мали “по шість крил навколо, а всередині вони були повні очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, говорячи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Котрий був, є і прийде” (Одкр. 4,8).

    “Хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове” (2 Кор. 5, 17). “Заспівайте Господеві пісню нову” (Пс. 95, 1; 97, 1). Суть новизни цього співу полягає в тому, що земна, тлінна людина заспівала подібно до ангелів. Св. Іоанн Золотоустий говорить: “Ісус, Син Отця щедрот, Бог істинний приніс все багатство благодаті, приніс також і небесні пісні. Бо що говорять вверху Серафими, Він повелів і нам говорити: Свят, Свят, Свят”.

    Новизна ця також полягає і в тому, що вона є наслідком надприродного втілення Сина Божого. Втім, осягалась і досягала своєї духовно-мистецької витонченості упродовж багатьох століть, аж поки до кінця не була виформувана у восьмиголосній системі богослужбового співу Православної Церкви. Суть цього прогресу виявляється в тому, що під проводом Святого Духа, шляхом поєднання різноманітних елліністичних, юдейських, сирійських, коптських і багатьох інших національно-мелодичних начал був витворений єдиний, істинний образ небесного піснеспіву, який успадковує розумний стрій ангельського співу.

    Першим, хто став займатись осмисленням взаємовпливу богослужбового співу і життя, був відомий давньохристиянський учений-богослов Климент Олександрійський. Він сформулював таке положення: “Правильний спів є наслідком праведного життя і праведне життя є умовою правильного співу”. Як наслідок, виникає твердження, згідно з яким, праведне життя – це вже спів. “Адже виконуючи нову заповідь, тобто заповідь нашого Спасителя, людина уподібнюється ангелам. А оскільки спів є невід’ємною частиною ангельської природи, то і життя праведної людини стає співом”.

    Святі Отці Церкви дивились на людину як на посудину, вмістилище та інструмент Святого Духа. Узагальнюючи різні думки, святитель Григорій Ніський пише: “Музика є не чим іншим, як закликом до більш піднесеного способу життя, який настановляє тих, хто відданий чесноті, не допускати у своїх звичаях нічого немузичного, нечіткого, неспівзвучного, не натягувати струни понад потребу, щоби вони не розірвались від зайвого натягування, але також і не послаблювати їх до міри, коли порушується міра утримання. Адже коли душа розслаблена подібним станом, вона робится глухою і втрачає благозвучність. Взагалі, музика велить натягувати і відпускати струни в певний час, наглядаючи за тим, щоб спосіб нашого життя неухильно зберігав правильну мелодію і ритм, уникаючи як розслабленості, так і зайвої напруженості”. Ці слова святителя Григорія Ніського, ключові в розумінні святоотцівської музичної антропології, є основою нового, суто православного розуміння богослужбового співу. Отже, підготовка кваліфікованих фахівців у цій галузі церковного мистецтва – постійно актуальна вимога християнської богослужбової практики, одна з важливих базових складових високоякісної богословської і культурно-мистецької освіти.

    Чернівецький православний богословський інститут здійснює підготовку:

    • бакалаврів музичного мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво. Церковний спів. Керівник церковного хору. Вчитель церковного музичного мистецтва. Вчитель художньої культури, етики, естетики. Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Музикознавець” (термін навчання – 4 роки);

    • магістрів музичного мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво. Церковний спів. Диригент церковного хору. Викладач церковного музичного мистецтва. Викладач методики музичного навчання, музично-теоретичних і диригентсько-хорових предметів. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Музикознавець” (термін навчання – 2 роки).

    В інституті зі спеціальності “Музичне мистецтво” здійснюється викладання навчальних дисциплін, які сприяють комплексному засвоєнню мистецтва співу: 1. Хоровий клас і практикум роботи з хором, 2. Хорознавство, 3. Сольфеджіо, 4. Хорове аранжування , 5. Вступ до спеціальності , 6. Музична інформатика, 7. Регентське мистецтво, 8. Хорове диригування, 9. Церковний спів, 10. Основний музичний інструмент, 11. Постановка голосу, 12. Додатковий музичний інструмент, 13. Музична психологія та психологія музичної освіти, 14. Методика викладання музичних дисциплін, 15. Методологія наукових досліджень, 16. Акомпанемент та імпровізація, 17. Музична літургіка, 18. Основи диригування, 19. Методики музичного виховання та диригування, 20. Музикознавство та фортепіано, 21. Історія української музики, 22. Методика вокального виховання дітей, 23. Планування наукової роботи, 24. Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні музики, 25. Педагогічна практика, 26. Курсові роботи, 27. Асистентська практика, 28. Теорія та історія культури, 29. Поліфонія, 30. Основи теорії музики, 31. Музична педагогіка, 32. Гармонія, 33. Cольний спів, 34. Вокальний клас, 35. Кваліфікаційна робота бакалавра, 36. Концертмейстерський клас, 37. Музична педагогіка та виконавська діяльність, 38. Хорклас і практикум роботи з хором, 39. Методика роботи з дитячим хоровим колективом, 40. Музичне комп’ютерне аранжування, 41. Асистенська практика, 42. Переддипломна підготовка, 43. Методика наукової роботи, 44. Філософія музики, 45. Історія церковного співу, 46. Інноваційні методи викладання, 47. Інформаційні технології,
    48. Проблеми сучасного мистецтвознавства, 49. Психологія музичної діяльності, 50. Школознавство, 51. Магістерська дисертація. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богословських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 52. Загальноцерковна історія, 53. Історія Української Православної Церкви, 54. Катехизис, 55. Літургіка, 56. Біблійна історія, 57. Святе Письмо Нового Завіту, 58. Святе Письмо Старого Завіту, 59. Церковнослов’янська мова, 60. Догматичне богослов’я, 61. Візантологія, 62. Гомілетика, 63. Моральне богослов’я, 64. Пастирське богослов’я, 65. Порівняльне богослов’я, 66. Грецька мова, 67. Історія помісних Церков, 68. Методика викладання богословських дисциплін, 69. Еклезіологія, 70. Сотеріологія та есхатологія, 71. Основне богослов’я, 72. Канонічне право, 73. Історія древніх Церков, 74. Старогрецька мова, 75. Місіологія, 76. Патрологія.

    Після завершення навчання в інституті
    випускники зможуть:

    1. Працювати диригентами церковних хорів і керівниками хору в недільних школах,

    2. Співати в церковних хорах і на кліросі.

    3. Служити в храмах псаломниками та читцями-уставниками.

    4. Викладати музично-церковне мистецтво, хорові дисципліни, художню культуру, етику, естетику та предмети духовно-морального спрямування в загальноосвітніх школах і дитячих садочках.

    5. Викладати методику музичного навчання, музично-теоретичні, диригентсько-хорові, богословські та філософсько-релігієзнавчі дисципліни в спеціалізованих мистецьких навчальних закладах і закладах вищої освіти.

    6. Керувати шкільними музичними гуртками, дитячими вокально-хоровими колективами, музичними студіями, гуртками художньої самодіяльності.

    7. Керувати хоровими колективами.

    8. Складати сценарії різноманітних церковних заходів, духовні концертні програми.

    9. Займатися організацією соціально-виховної, культурно-масової, церковно-громадської роботи серед молоді.

    10. Проводити духовно-просвітницьку та катехізичну діяльність.

    11. Організовувати недільні школи для дітей та дорослих людей.

    Приймаються на навчання юнаки та дівчата на основі базової та повної загальної середньої освіти. Форми навчання: денна, екстернат, заочна і дистанційна.

    Після закінчення терміну навчання студенти отримають диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR і МАГІСТРА/MASTER Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка). Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті.

    5. Аспірантура та докторантура

    ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВИХ КАДРІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В АСПІРАНТУРІ ТА ДОКТОРАНТУРІ

    Прийом в аспірантуру проводиться за програмамою доктора богослов’я та доктора мистецтва. Для здобуття ступеня доктора богослов’я можуть бути зараховані особи, які закінчили вищі духовні навчальні заклади й отримали диплом магістра за спеціальністю “Православне богослов’я”, а також випускники світських вищих навчальних закладів, які здобули вищу освіту на рівні ступенів спеціаліста або магістра з інших спеціальностей. Для здобуття ступеня доктора мистецтва можуть бути зараховані особи, які закінчили вищі духовні та світські художні, мистецькі навчальні заклади й отримали диплом магістра за спеціальністю “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”. Нормативний строк навчання в аспірантурі становить три роки.

    Прийом у докторантуру проводиться за програмою доктора богословських наук, доктора церковної історії, доктора канонічного права та доктора церковного мистецтвознавства. За програмою доктора богословських наук, доктора церковної історії, доктора канонічного права приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора богослов’я (кандидата богослов’я) або науковий ступінь з інших галузей наук. За програмою доктора церковного мистецтвознавства приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора мистецтва (кандидата мистецтвознавства) або науковий ступінь з інших галузей наук. Нормативний строк підготовки доктора наук у докторантурі – два роки.

    Прийом до аспірантури та докторантури
    проводиться на кафедри:

    1) богослов’я;

    2) біблійної історії і текстології;

    3) церковної історії та мистецтва.

    Навчання проводиться в навчальному корпусі площею 1050 м2 за адресою вул. Краматорська, 1-В, де розміщується церква в честь Трьох Святителів, учбові й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані сучасною комп’ютерною технікою з постійним доступом до електронної бібліотечної бази Інституту і глобального мережевого простору Internet. Аспіранти та докторанти забезпечуються необхідною науковою літературою, навчальними підручниками, посібниками, довідниками, словниками, а також триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

    Крім того, інститут усебічно сприятиме створенню всіх можливостей для безперешкодного доступу до тематично визначеної, за обраною проблематикою дослідження, спеціалізованої джерельної бази (архівних матеріалів, давніх рукописів та ін.), бібліотечних фондів, електронних інформаційних ресурсів наукових і навчальних інституцій, церков і монастирів України та світу.

    Аспіранти і докторанти вивчають грецьку мову і мають змогу поглибити її знання в Афінському університеті. Чернівецький православний богословський інститут уклав угоду про наукову співпрацю з Афінським університетом. Так з’явилася можливість щорічно проходити наукове стажування в докторантурі Богословського факультету Афінського університету.

    В інституті функціонує спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій для здобуття наукових ступенів доктора богослов’я, доктора богословських наук, доктора церковної історії та доктора канонічного права зі спеціальності “Православне богослов’я”, доктора мистецтва та доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”.

    Чернівецький православний богословський інститут пропонує відмінне поєднання багаторічних освітніх традицій і сучасного інноваційного підходу до підготовки висококваліфікованих фахівців за міжнародними стандартами. Система навчання в інституті відповідає сучасним вимогам і провідним тенденціям як в українській, так і в загальноєвропейській вищій освіті.

    Після захисту наукових дисертацій аспіранти отримують диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВ’Я зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА МИСТЕЦТВА зі спеціальностей “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”, а докторанти – диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ДОКТОРА ЦЕРКОВНОЇ ІСТОРІЇ ТА ДОКТОРА КАНОНІЧНОГО ПРАВА зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА ЦЕРКОВНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА зі спеціальностей “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка).

    Спеціалізована вчена рада зі спеціальностей “Православне богослов’я” (галузь науки “богослов’я”), “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” (галузь науки “мистецтвознавство”) створена з метою наукового осмислення й поглиблення православного розуміння ікони, організації навчального процесу, розробки інноваційних методів викладання, фахового орієнтування викладачів і студентів у сфері професійного іконописання, церковного музичного мистецтва та богослов’я. На засіданнях Ради розглядаються фундаментальні і найбільш важливі проблеми розвитку богослов’я, богослов’я ікони й іконопису, обговорюються доповіді та опрацьовуються підсумкові документи, які виражають загальну думку членів вченої ради з догматичних, канонічних, мистецтвознавчих питань зі сфери іконопису. Результатом діяльності спеціалізованої вченої ради є формування дослідницьки апробованої науково-критичної, тобто фахової, позиції стосовно як сучасних проблем, так і проблем історичної минувшини вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва, рецензування виданих монографій, дисертаційних досліджень і статей про церковне музичне мистецтво, ікону та іконописання. Окрім того, пропонуються рекомендації щодо налагодження і вдосконалення освітнього процесу на факультетах та інститутах церковних мистецтв, кафедрах іконопису, відділеннях, школах й інших православних церковних навчальних закладах. Зокрема, формується база іконописних зразків різних епох і стилів для наочного виявлення іконописного канону.

    Чернівецький православний богословський інститут
    як науково-дослідницький та навчально-виховний центр

    Нині Чернівецький православний богословський інститут – це науково-дослідницький та навчально-виховний центр, який готує не лише кандидатів у священство, співробітників церковних установ і спеціалістів у різних галузях богословської науки, церковного мистецтвознавства, а й філологів-дослідників, перекладачів, викладачів сучасної та класичної грецької мов.

    Богословський інститут у Чернівцях був і залишається одним із провідних богословських навчальних закладів України. Завдяки зусиллям і кропіткій праці професорсько-викладацького складу інституту здійснюється його активний розвиток, розробляються та імплементуються в життя прогресивні навчальні підходи, проекти й стратегії дослідницького поступу, які позитивно корелюють із досвідом кращих вузів світу, що дає змогу проводити успішну й багатогранну освітню і наукову діяльність.

    Організаційно-методичним лейтмотивом роботи Богословського інституту є особливе зосередження на можливості засвоєння і створення власного оригінального синтезу кращих досягнень європейської та вітчизняної освіти і науки, що сприяє формуванню високого професійного рівня професорсько-викладацького складу, який здатен підготувати висококваліфікованих богословів, іконописців, диригентів і перекладачів давньогрецької, новогрецької мов, тобто богословів-практиків, спеціалістів у галузі сакрального мистецтва та філологів-професіоналів із ґрунтовними й досконалими знаннями класичних і сучасних мов.

    Навчальний процес у Чернівецькому православному богословському інституті забезпечують висококваліфіковані фахівці, які закінчили Афінський і Салонікійський національні університети (Греція), Бухарестський університет (Румунія), Папський Григоріанський університет у Римі (Італія), Кембриджський та Оксфордський університети (Великобританія), Київську і Московську духовні академії, отримали вищу освіту та здобули наукові ступені доктора наук і вчені звання професора.

    Суттєвою перевагою організації навчального процесу Інституту є можливість поглибленого навчання за участю викладачів-носіїв грецької мови, що уможливлюється завдяки співпраці з Афінським національним університетом (Греція), Британською міжнародною школою в Україні, Бухарестським університетом (Румунія) за культурними, освітніми, науковими програмами, програмами професійних обмінів і стажувань у межах проектів міжнародного співробітництва. Наш заклад сприяє вступу до навчальних установ Греції, Італії, Великобританії та інших країн Європи тих, хто виявляє особливі успіхи в навчанні, досягає практично бездоганного рівня володіння мовами.

    Наразі одним із важливих завдань, яке виконують наші фахівці з давньогрецької і новогрецької мов, є переклад праць відомих сучасних грецьких богословів. Зокрема, вже завершено переклад праць відомих грецьких теологів: протопресвітера Іоанніса Романідіса “Святоотцівське богослов’я” і Дімітріоса Целенгідіса “Іконологічні дослідження”.

    Заплановано наступний перекладацький проект Інституту – фундаментальні праці з обширною історико-богословського наукового доробку професора Власія Фідаса (з історії Церкви, пентархії та церковного права). Інститут планує здійснити переклад усіх ще дотепер не перекладених теологічних праць грецьких богословів, зробити їх доступними для кожної людини і в нашому мовному середовищі.

    В інституті функціонують богословський факультет і факультет церковної журналістики. На богословському факультеті функціонують три кафедри: богослов’я; біблійної історії і текстології; церковної історії та мистецтва. На факультеті церковної журналістики три кафедри: теорії і практики церковної журналістики; видавничої справи і редагування; візантійської та новогрецької філології.

    З 1999 по 2019 роки в Чернівецькому православному богословському інституті підготовлено 740 бакалаврів, 250 спеціалістів, 340 магістрів, 100 аспірантів, 60 докторантів, які трудяться як на церковній, так і на світській ниві.

    Станом на вересень 2019 року в Чернівецькому православному богословському інституті навчається більше 300 студентів на денному та заочному відділеннях. До складу професорсько-викладацької корпорації входить 18 викладачів, серед яких – 11 професорів і 7 доцентів. Більшість викладачів є докторами богословських наук, докторами церковної історії та докторами церковного права або ж докторами наук за різними світськими науковими спеціальностями.

    Офіційним друкованим органом Чернівецького православного богословського інституту є науково-богословський журнал “Світильник” (“Candela”), який був заснований у 1881 році. Перекладені професорами богословського інституту з грецької мови на українську праці грецьких богословів, а також написані богословські статті та наукові дисертації аспірантів і докторантів публікуються саме в цьому науковому виданні. Журнал розповсюджується в богословських закладах України, Росії, Білорусії, Молдови, Румунії, Греції, Болгарії, Сербії та багатьох інших країн світу.

    На базі Чернівецького православного богословського інституту створений Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури і Інститут іконописного мистецтва.

    Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури є міждисциплінарним науково-дослідницьким та освітнім підрозділом Чернівецького православного богословського інституту, створеним із метою проведення й координації досліджень грецької мови, історії, культури та літератури. Інститут займається дослідженням візантійської історіографії, агіографії та епістолографії.

    Інститут іконописного мистецтва створений із метою організації навчального процесу, розробки інноваційних методів викладання, фахового зорієнтування викладачів і студентів у сфері професійного іконописання. Інститут займається вивченням, збереженням, відродженням древніх традицій іконопису, розвитком візантійського, українського іконопису, створенням сучасної української ікони. В інституті розглядаються фундаментальні і найбільш важливі проблеми

    Умови навчання

    Інститут забезпечує навчальними посібниками, бібліотечним фондом, комп’ютерною технікою, а також триразовим харчуванням. Кращі студенти отримують направлення на навчання до університетів країн Західної Європи та Америки. Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті. Навчальний процес здійснюється у корпусі, де наявні 15 лекційних аудиторій та спеціалізованих лабораторій перекладу, комунікації, редагування.

    Загальна площа приміщень, що використовуються для проведення навчально-лабораторних занять, адміністративних, господарських та інших потреб, становить 1053 м2.

    Підрозділи інституту мають можливість вести навчальну роботу, отримувати наукову інформацію, користуватись бібліотечними фондами всього світу.

    Комп’ютери об’єднані в єдину мережу, яка підключена до Інтернету. В інституті є бібліотека, читальний зал, актовий зал, спортзал, кухня, їдальня, медпункт.

    Навчальний корпус інституту під’єднаний до інженерних мереж (газ, водогін, каналізація, тепломережі, електропостачання, слабкострумні мережі).

    Інститут продовжує розвиватися: побудований новий триповерховий корпус загальною площею 1050 м2. У ньому розміщені церква в честь Трьох Святителів, спальні і побутові кімнати, бібліотека, читальний зал та інші приміщення.

    Матеріально-технічна база

    У 2003 році спорудженний п’ятиповерховий навчальний корпус загальною площею 1053,8 м2 за адресою 58029 м. Чернівці, вул. М. Черемшини, 10-А, де налічується 12 лекційних аудиторій і 3 спеціалізовані лабораторії. Функціонують сучасно обладнані бібліотека, актовий зал, кухня, їдальня. У навчальному закладі є дві комп’ютерні аудиторії на 45 одиниць і центр новітніх інформаційних технологій, які з’єднані локальною мережею і підключені до мережі Інтернет. Працює власна міні-друкарня, що створює умови для забезпечення ефективного викладання навчальних дисциплін.

    У 2017 році побудований триповерховий студентський гуртожиток площею 1050 м2 за адресою вул. Краматорська, 1-В, де розміщується церква на честь Трьох Святителів, навчальні й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані комп’ютерами, об’єднаними в єдину локальну мережу, яка підключена до глобального мережевого простору Internet.

    З 2018 року функціонує Подвір'я інституту загальною площею 300 м2. (Урочище “Далмація”, Чернівецька обл.). Подвір'я інституту – це місцевість, на якій споруджено двоповерховий дерев'яний архітектурний ансамбль з дев'ятьма куполами. Розташоване в залісненій території на високогір'ї Буковинських Карпат з неперевершеним краєвидом і чудовою панорамою; розлогий виграваючий зелений осамит полів, узлісся із цяточками гуцульських хат, неймовірної краси оприроднена вишиванка розташованого внизу села. Зелені барви карпатських пагорбів і, зокрема, самої гори, на якій розміщено Подвір'я інституту, нагадують гору Фавор, що знаходиться в Палестині. На першому поверсі головної будівлі архітектурного комлексу розміщено невеличкий храм Преображення Господнього, кухня, трапезна, кімнати відпочинку. На другому поверсі облаштовані спальні кімнати та санітарні об’єкти.

    На базі навчального закладу організовано хор, різноманітні творчі гуртки. Студенти забезпечуються необхідними навчальними підручниками, довідниками, словниками, граматичними посібниками, триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

    Кадрове забезпечення

    Кадрове забезпечення фахівцями спеціалізацей “Православне богослов’я”, “Церковна журналістика”, “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” здійснюється шістьма кафедрами: богослов’я; біблійної історії і текстології; церковної історії та мистецтва; теорії і практики церковної журналістики; видавничої справи і редагування; візантійської та новогрецької філології.

    До складу професорсько-викладацької корпорації входить 18 викладачів, серед яких – 7 докторів богословських наук, 1 доктор церковного права, 2 доктори церковної історії, 1 доктор філологічних наук, 11 професорів, 6 докторів богослов’я, 1 доктор мистецтва, 7 доцентів. Науково-педагогічні кадри є відомими спеціалістами в галузі богослов’я, мистецтвознавства та іноземних мов.

    Навчально-методичне забезпечення

    Навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців із напрямів “Православне богослов’я”, “Церковна журналістика”, “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” здійснено у повному обсязі й згідно із чинними державними вимог ами галузі вищої освіти. Навчальні плани розроблені відповідно до освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів усіх освітніх і наукових рівнів. Вони затверджені у встановленому порядку, що гарантує відповідність стандарту богословської науки та забезпечує гарантію якості освіти. Напрями підготовки “Православне богослов’я”, “Церковна журналістика”, “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” забезпечені робочими навчальними програмами з усіх нормативних та вибіркових навчальних дисциплін. Власні робочі програми дисциплін створені на основі нормативних програм й відповідають освітньо-професійним програмам та освітньо-кваліфікаційним характеристикам, сучасному рівню розвитку богослов’я, музичного та іконописного мистецтва. Навчальний процес забезпечений програмами іспитів, методичними вказівками для виконання курсових і випускних кваліфікаційних робіт; пакетами комплексних контрольних робіт; програмами практики; методичними посібниками з відповідних дисциплін.

    Для забезпечення викладання із застосуванням ефективних педагогічних методик, сучасних інтерактивних методів навчання використовуються високоякісна комп’ютерна мультимедійна техніка, власна друкарня тощо. Бібліотечний фонд інституту постійно поповнюється періодичними виданнями (науковими журналами, часописами та збірниками), тематика яких пов’язана зі спеціальностями “Православне богослов’я”, “Церковна журналістика”, “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”. Бібліотека оснащена копіювальною технікою, що дає змогу розмножувати необхідні матеріали для лекційних, семінарських, практичних занять, контролю знань студентів, їх самостійної роботи.

    Інформаційне забезпечення

    В інституті, силами науково-педагогічних працівників, проводиться інтенсивна робота з перекладу навчальних підручників, наукових праць та іншої літератури відомих іноземних авторів українською мовою. Це уможливлює концептуальне оновлення та поповнення бібліотечного фонду новими книгами і необхідними підручниками.

    6. Ректорат

    РЕКТОР ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО БОГОСЛОВСЬКОГО ІНСТИТУТУ
    ПРОТОІЄРЕЙ СОБ’ЯТ ГЕОРГІЙ ГРИГОРОВИЧ, ДОКТОР БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ПРОФЕСОР

    АВТОБІОГРАФІЯ

    Curriculum vitae

    Протоієрей Соб’ят Георгій Григорович народився 15 квітня 1955 року в селі Лопушна Вижницького району Чернівецької області в селянській сім’ї.

    У 1962 році почав навчатися в Лопушнянській восьмирічній школі, яку закінчив у 1970 році.

    З 1970 по 1973 роки навчався в середньому професійно-технічному училищі села Ставчани Хотинського району Чернівецької області.

    Протягом 1974–1976 років проходив військову службу в Збройних силах СРСР.

    У 1976 році вступив до Одеської духовної семінарії, яку закінчив у 1980 році по першому розряду першої категорії.

    29 травня 1980 року рукоположений митрополитом Одеським і Херсонським Сергієм у сан диякона.

    8 червня того ж року рукоположений єпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом у сан священика.

    З 1980 по 1981 роки був настоятелем Свято-Успенської церкви села Клішківців Хотинського району Чернівецької єпархії.

    З 1981 по 1983 роки – настоятель Свято-Успенської церкви села Баламутівка Заставнівського району Чернівецької єпархії.

    У 1981-1988 роках входив до комісії з підготовки й проведення святкування тисячоліття Хрещення Русі.

    З 1982 року працював у Єпархіальній раді Чернівецько-Буковинської єпархії.

    У 1983 році призначений священиком Свято-Миколаївського кафедрального собору міста Чернівців.

    У 1983 році вступив до Московської Духовної Академії, яку закінчив у 1987 році.

    З 1983 року – член редакції журналу «Православний вісник».

    З 1984 по 1986 займав посаду казначея в Єпархіальному Управлінні Чернівецько-Буковинської Єпархії.

    З 1987 року продовжував навчання в аспірантурі при МДА, яку закінчив у 1990 році.

    У 1988 році був членом Помісного Ювілейного Собору Руської Православної Церкви.

    З 1989 року входив у комісію з питань вивчення матеріалів, що стосуються реабілітації духовенства й мирян РПЦ.

    У 1990 році брав участь у Першому Соборі Української Православної Церкви.

    У 1990 році призначений священиком Свято-Духівського кафедрального собору міста Чернівців.

    У 1990 році був членом Помісного Собору Руської Православної Церкви.

    З 1991 року – член Комісії Священного Синоду РПЦ по богослужбових текстах.

    У 1991 році брав участь у роботі Помісного Собору Української Православної Церкви.

    9 червня 1992 року вчена рада Московської Духовної Академії присудила вчений ступінь кандидата богослов’я за наукову дисертацію «Релігійно-моральна система В. С. Соловйова».

    З 1994 по 1997 роки навчався в докторантурі при православному богословському факультеті Бухарестського університету.

    З 1995 по 2007 роки був членом Синодальної комісії Української Православної Церкви з канонізації святих.

    З 16 вересня 1996 року – голова катехізичного відділу при Чернівецько-Буковинській консисторії.

    З 1996 року – член церковно-громадської координаційної групи з підготовки святкування 2000-ліття Різдва Христового.

    13 березня 1997 року вчена рада православного богословського факультету Бухарестського університету присудила вчений ступінь доктора богослов’я за наукову дисертацію на тему: «Ідея добра – найважливіша категорія етики В.С.Соловйова».

    З 9 жовтня 1998 року – головний редактор науково-богословського журналу «Світильник» / «Саndеlа».

    З 20 травня 1999 року – ректор Чернівецького православного богословського інституту.

    З 1999 року входив до складу церковно-наукової ради з видання «Православної енциклопедії».

    4 жовтня 1999 року за науково-дослідницьку діяльність та навчально-методичні розробки вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла звання доцента.

    30 червня 2002 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присудила вчений ступінь доктора богословських наук за наукову дисертацію «Володимир Сергійович Соловйов. Нариси життя і літературна творчість».

    4 жовтня 2002 року, враховуючи активну участь у розбудові навчального закладу, значні досягнення в науковій діяльності та всебічне сприяння розвитку богословської освіти, вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла звання професора.

    У 2003 році збудував п’ятиповерховий навчальний корпус Чернівецького православного богословського інституту площею 1053,80 кв. м у м.Чернівці по вул. Марка Черемшини,10а.

    У 2004 році очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин Православного богословського факультету Бухарестського університету.

    З 2005 року входив до складу комісії у справах Старообрядних парафій та взаємодії зі старообрядництвом.

    У 2006 році очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин Православного богословського факультету Пряшівського університету.

    З 2007 року очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин Християнської богословської академії у Варшаві.

    У 2008 році заснував Приватну загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів при Чернівецькому православному богословському інституті.

    У 2008 році взяв участь у нараді ректорів духовних шкіл Руської Православної Церкви.

    У 2009 році був членом Помісного Собору Руської Православної Церкви.

    У 2009 році взяв участь у нараді ректорів духовних шкіл Руської Православної Церкви, яка відбулася в Храмі Христа Спасителя.

    У 2010 році взяв участь у розширеному засіданні навчального комітету Руської Православної Церкви, яке проходило в Московській духовній академії.

    З 2011 року – член робочої групи з розроблення детальної концепції нової системи освіти Руської Православної Церкви.

    У 2011 році заснував Малу академію наук учнівської молоді.

    У 2012 очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин Православного богословського факультету Белградського університету.

    У 2013 році подарував навчальний корпус Чернівецького православного богословського інституту площею 1053,80 кв.м (м.Чернівці, вул. Марка Черимшини, 10а) релігійній організації «Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви».

    З 2013 року очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин Богословського факультету Софійського університету Св. Климента Охридського.

    У 2014 році вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла звання «Почесного доктора Чернівецького православного богословського інституту» за багаторічну науково-педагогічну, адміністративну роботу, за вагомий внесок у розвиток богословської науки, за високі досягнення в навчальній і науковій діяльності та у зв’язку з п’ятнадцятиріччям відродження богословського інституту.

    У 2015 році очолював делегацію Чернівецького православного богословського інституту під час відвідин богословського факультету Салонікійського університету Аристотеля.

    У 2016 році заснував Грецький інститут візантійської і но- вогрецької філології, історії та культури при Чернівецькому православному богословському інституті.

    У 2016 році очолював делегацію Чернівецького православ- ного богословського інституту під час відвідин міжнародного об’єднання православної молоді «Синдесмос».

    У 2017 році підписав угоду про співпрацю між Чернівець- ким православним богословським інститутом і Британською міжнародною школою в Києві.

    У 2017 році збудував новий триповерховий корпус Черні- вецького православного богословського інституту з храмом на честь Трьох Святителів площею 1050 м2 у м.Чернівці по вул. Краматорській, 1-В.

    У 2018 році збудував у Карпатах Подвір'я інституту загаль- ною площею 300 м2. (Урочище “Далмація”, Вижницький р-н, Чернівецька обл.).

    У 2018 році заснував Інститут іконописного мистецтва.

    У 2019 році за активну участь у підготовці святкових захо- дів із відзначення 200-річного ювілею заснування і відкриття Чернівецького православного богословського інституту, ва- гомий внесок у розбудову та становлення першого на Букови- ні вищого навчального закладу, сприяння розвитку богослов- ської освіти і науки, відродження духовності та утвердження християнської віри був нагороджений ОРДЕНОМ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ.

    2020 року заснував “Православну учнівську академію”.

    ПРОРЕКТОРИ

    ПРОРЕКТОР З НАУКОВОЇ РОБОТИ
    СІЧКАР ПАВЛО ЛЕОНІДОВИЧ,
    ДОКТОР БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ПРОФЕСОР

    ОСВІТА: Чернівецький промислово-економічний технікум (спеціальність «Автоматизація виробничих процесів») (2002-2006). Чернівецький православний богословського інституту (2001-2007). Чернівецький національний університет
    ім. Ю. Федьковича (спеціальність “Фізична та біомедична електроніка”) (2006-2009). Аспірантура при православному богословському факультеті ЧПБІ (2007-2010). 2010 року здобув у ЧПБІ вчений ступінь доктора богослов’я за наукову дисертацію “Таємниця очищення в православному богослов’ї XX ст.” З 2010 р. – доцент кафедри богослов’я богословського факультету ЧПБІ. Афінський національний університет імені Іоанна Каподістрія (спеціальність “Лінгвістика”) (2010-2017). Докторантура при православному богословському факультеті ЧПБІ (2012-2015). 2015 року здобув учений ступінь доктора богословських наук за наукову дисертацію “Візантійські житія та оди на честь святого Миколая”. З 2015 року – професор кафедри богослов’я факультету церковної журналістики ЧПБІ. З 2017 року – завідувач кафедри візантійської та новогрецької філології факультету церковної журналістики ЧПБІ. З 2018 року – перший проректор.

    ПРОРЕКТОР З НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
    СУШКО ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ,
    ДОКТОР БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ПРОФЕСОР

    ОСВІТА: Миколаївське духовне училище (1999-2001). Чернівецький православний богословський інститут (2001-2006). Київська духовна семінарія (2003-2005). Київська духовна академія (2005-2009). Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (спеціальність “Релігієзнавство”) (2004-2009). Салонікійський національний університет імені Арістотеля (спеціальність “Середньовічна та новогрецька філологія”) (2009-2015). Аспірантура при православному богословському факультеті ЧПБІ (2006-2009). 2009 року здобув у ЧПБІ вчений ступінь доктора богослов’я за наукову дисертацію “Старозавітній закон та новозавітня благодать за вченням Святого Письма”. З 2009-го – доцент кафедри богослов’я богословського факультету ЧПБІ. Асистент кафедри релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2009). Докторантура при православному богословському факультеті ЧПБІ (2011-2014). 2014 року здобув учений ступінь доктора богословських наук за наукову дисертацію “Вчення про людину в піснеспівах Пісної Тріоді”. З 2014 року – професор кафедри богослов’я богословського факультету ЧПБІ. З 2016 року – відповідальний секретар науково-богословського журналу “Світильник” / “Candela”. З 2017 року – завідувач кафедри церковної історії та мистецтва богословського факультету ЧПБІ. З 2018 року – проректор з наукової роботи, директор Інституту іконописного мистецтва.

    ПРОРЕКТОР З ВИХОВНОЇ РОБОТИ
    ПРОТОІЄРЕЙ СЕРГІЙ ДМИТРЮК,
    ДОКТОР БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ПРОФЕСОР

    ОСВІТА: Чернігівське духовне училище (1995-1998). Київська духовна семінарія (1998-1999). Чернівецький православний богословський інститут (1999-2002рр.). Київська духовна академія (2000-2004). Аспірантура при ЧПБІ (2002=2005). 2005 року здобув у ЧПБІ вчений ступінь доктора богослов’я за наукову дисертацію “Протоієрей Ісидір Воробкевич і його внесок у зміцненні Православної Церкви на Буковині”. З 2005 року  – доцент кафедри богослов’я богословського факультету ЧПБІ. Карпатський університет імені Августина Волошина (2006–2010). Докторантура при ЧПБІ (2008–2011). 2011 року здобув у ЧПБІ вчений ступінь доктора богословських наук за наукову дисертацію “Архіпресвітер Ісидір Воробкевич – український, буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч”. З 2011 року – професор кафедри богослов’я богословського факультету ЧПБІ. З 2018 року – проректор з виховної роботи.

    ПРОРЕКТОР З ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
    СІЧКАР ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА,
    ДОКТОР МИСТЕЦТВА, ДОЦЕНТ

    ОСВІТА: Вище професійне училище № 3 м.Чернівці
    (19990-2002). Чернівецький православний богословський інститут (2004-2010).Чернівецький національний університет
    ім. Ю. Федьковича (спеціальність “Філологія”) (2011-2012). Афінський національний університет імені Іоанна Каподістрія (спеціальність “Педагогіка”) (2012-2017). Аспірантура при православному богословському факультеті ЧПБІ (2014-2017). 2017 року здобула у ЧПБІ вчений ступінь доктора мистецтва за наукову дисертацію “Особливості галицького іконопису кінця XIX–XX століть”. З 2017 року – доцент кафедри кафедри церковної історії та мистецтва богословського факультету ЧПБІ. З 2017 року – директор Грецького інституту візантійської і новогрецької філології, історії та культури. З 2018 року – проректор з інформаційної роботи.

    7. Факультети та кафедри

    БОГОСЛОВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

    Декан: прот. Віктор Якімчук, професор, доктор богословських наук

    1. Кафедра богослов’я.

    Завідувач: прот. Георгій Соб’ят, професор, доктор богословських наук.

    2. Кафедра біблійної історії і текстології.

    Завідувач: Архімандрит Амвросій Макар, професор, доктор церковного права.

    3. Кафедра церковної історії та мистецтва.

    Завідувач: Сушко Віктор Васильович, професор, доктор богословських наук.

    ФАКУЛЬТЕТ ЦЕРКОВНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

    Декан: Марчук Олександр Панасович, професор, доктор богословських наук.

    1. Кафедра теорії і практики церковної журналістики.

    Завідувач: Червінська Ольга В’ячеславівна, професор, доктор філологічних наук.

    2. Кафедра видавничої справи і редагування.

    Завідувач: Марчук Олександр Панасович, професор, доктор богословських наук.

    3. Кафедра візантійської та новогрецької філології.

    Завідувач: Січкар Павло Леонідович, професор, доктор богословських наук.

    8. Вчена рада
    Чернівецького православного богословського інституту

    1. Прот. Георгій Соб’ят, професор, доктор богословських
       наук, голова ради, ректор, завідуючий кафедрою богослов’я.
    2. Архім. Амвросій Макар, професор, доктор церковного
       права, заступник голови, завідувач відділом аспірантури і докторантури, кафедри біблійної історії і текстології.
    3. Прот. Віктор Якімчук, професор, доктор богословських
       наук, декан богословського факультету.
    4. Прот. Сергій Дмитрюк, професор, доктор богословських наук, проректор з виховної роботи.
    5. Прот. Василій Мандрюк, професор, доктор богословських наук.
    6. Прот. Орест Драгінда, доцент, доктор богослов’я.
    7. Прот. Микола Мізерний, доцент, доктор богослов’я.
    8. Сушко Віктор Васильович, професор, доктор богословських наук, проректор з навчально-методичної роботи, директор Інституту іконописного мистецтва, завідувач кафедри церковної історії та мистецтва.
    9. Січкар Павло Леонідович, професор, доктор богословських наук, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри візантійської та новогрецької філології.
    10. Марчук Олександр Панасович, професор, доктор богословських наук, секретар ради.
    11. Чучко Михайло Костянтинович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
    12. Боднарюк Богдан Михайлович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
    13. Паламарчук Євген Васильович, доцент, доктор богослов’я.
    14. Ончуленко Микола Іванович, доцент, доктор богослов’я.
    15. Роман Ігор Олегович, доцент, доктор богослов’я.
    16. Тупкало Іван Степанович, доцент, доктор богослов’я.
    17. Заставна Ольга Василівна, генеральний директор Британської міжнародної школи.
    18. Січкар Олена Леонідівна, проректор з інформаційної роботи, директор Грецького інституту візантійської і новогрецької філології, історії та культури.

        9. Відомості про членів спеціалізованої вченої ради

        для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора богослов’я, доктора богословських наук, доктора церковної історії,доктора канонічного права зі спеціальності “Православне богослов’я”галузі науки “Богослов’я”; доктора мистецтва, доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” галузі науки “Мистецтвознавство” у Чернівецькому православному богословському інституті

        1. Протоієрей Георгій Соб’ят, професор, доктор богословських наук, голова ради, ректор, завідуючий кафедрою богослов’я.
        2. Митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій, професор, доктор богословських наук, ректор Харківської духовної семінарії.
        3. Митрополит Сумський і Охтирський Євлогій, професор, доктор богословських наук, ректор Сумської духовної семінарії.
        4. Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, професор, доктор богословських наук.
        5. Архієпископ Львівський і Галицький Філарет, професор, доктор богословських наук.
        6. Архієпископ Новокаховський і Генічеський Филарет, професор, доктор богословських наук.
        7. Архієпископ Обухівський Іона, професор, доктор богословських наук.
        8. Архієпископ Телмеський Іов Геча, професор, доктор богословських наук, ректор Інституту вищих досліджень у галузі православного богослов’я в Шамбезі (Швейцарія).
        9. Єпископ Новосанжарський Веніамін, професор, доктор богословських наук, віцеректор Полтавської місіонерської духовної семінарії.
        10. Єпископ Шумський Іов, професор, доктор богословських наук, ректор Почаївської духовної семінарії.
        11. Архимандрит Серафим, професор, доктор богословських наук, ректор Одеської духовної семінарії.
        12. Архімандрит Євменій, професор, доктор богословських
            наук, ректор Волинської духовної семінарії.
        13. Архімандрит Амвросій Макар, професор, доктор канонічного права, заступник голови, завідувач відділом аспірантури і докторантури, кафедри біблійної історії і текстології.
        14. Протоієрей Віктор Якімчук, професор, доктор богословських наук, декан богословського факультету.
        15. Протоієрей Василій Мандрюк, професор, доктор богословських наук.
        16. Протоієрей Сергій Дмитрюк, професор, доктор богословських наук, проректор з виховної роботи.
        17. Січкар Павло Леонідович, професор, доктор богословських наук, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри візантійської та новогрецької філології.
        18. Сушко Віктор Васильович, професор, доктор богословських наук, проректор з навчально-методичної роботи, директор Інституту іконописного мистецтва, завідувач кафедри церковної історії та мистецтва.
        19. Чучко Михайло Костянтинович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
        20. Боднарюк Богдан Михайлович, професор, доктор історичних наук, доктор церковної історії.
        21. Марчук Олександр Панасович, професор, доктор богословських наук, секретар ради.

10. Перекладацька діяльність Чернівецького православного богословського інституту

Святий рівноапостольний князь Володимир, бажаючи зробити свою державу могутньою, згуртувати націю, закласти міцні ідейні підвалини інтегруючих та консолідуючих її чинників, як запоруки процвітання, досягнення високого рівня культурного та економічного розвитку, зробив правильний крок, долучивши, через хрещення Київської Русі, державу і народ до християнської цивілізації.

Саме християнська віра в її глибокій духовності та висоті моральних ідеалів сприяла самозбереженню української нації впродовж більш як тисячолітньої історії свого існування. Християнська віра й духовний розвиток саме за її благочесними принципами і в наш час залишаються основними засобами становлення України як незалежної і самостійної держави, надійним ідейним підґрунтям згуртування українського народу, запорукою формування спільних точок дотику й порозуміння, що і є визначальними важелями забезпечення національної єдності та соборності.

Основним рушієм у цьому напрямку є активне долучення до внутрішньоконсолідуючих цінностей духовного життя, закладених у богонатхненних текстах Біблії, святого Євангелія та з надзвичайною глибиною й багатогранністю розкритих у творах Святих Отців і вчителів Церкви Христової, працях видатних богословів і християнських релігійних діячів.

На превеликий жаль, богослов’я в Україні намагається випростатись і виринути своїм життєдайним цвітом чистоти зі згарища атеїстичного минулого, а тому ще не набуло належного йому високого рівня самостійного, широкомасштабного та активного розвитку. Саме тому вкрай необхідне долучення до кращих і найуспішніших дослідницьких розробок учених інших християнських країн, справжніх світил богослов’я світового рівня визнання, можливості ознайомлення з результатами їх наукових досліджень.

Безперечно, неоціненний та визначний внесок до скарбниці теологічної науки зробили грецькі вчені-богослови. Завдяки цьому вони й стали відомими та авторитетними в усьому християнському світі, а їхні богословські праці постійно перекладаються багатьма мовами. Особливо великою популярністю вони користуються саме тому, що спромоглись на високому науковому рівні висвітлити богоодкровенні істини святоотцівського вчення про суть і мету людського життя, дати ґрунтовні відповіді на духовні запити сучасного суспільства, що надзвичайно важливо й актуально для кожної людини. Вчені такого напряму дуже містко й аргументовано вказують на ті важливі засоби і принципи, згідно з якими формується життя кожної людини і цілого суспільства, спрямовують на правильний шлях. Завдяки цьому відкриваються перспективи досягнення стрімкого розвитку, процвітання та побудови могутнього суспільства, піднесення нації, утвердження її серед інших народів.

Саме тому надзвичайно потрібно для розвитку вітчизняного богослов’я та морального зростання нашого народу, аби духовно-релігійні праці грецьких богословів були доступними для всіх українців. Однак це вимагає докладання серйозних зусиль зі здійснення високоякісного фахового перекладу цих богословських творів українською мовою.

Перекладацьку роботу з давньогрецької і новогрецької мов здійснюють висококваліфіковані фахівці, які закінчили Афінський і Салонікійський національні університети (Греція), де здобули освіту за спеціальністю “Грецька мова і філологія” та “Лінгвістика”.

Важливою справою, якою займаються фахівці з давньогрецької і новогрецької мов, є переклад праць відомих сучасних грецьких богословів. Зокрема, завершено переклад наукових праць відомих грецьких богословів протопресвітера Іоанніса Романідіса “Святоотцівське богослов’я” і Димитріоса Целенгідіса “Іконологічні дослідження”.

Заплановано наступний перекладницький проект Інституту – фундаментальні праці з історико-богословського наукового доробку професора Власія Фідаса з історії Церкви, пентархії та церковного права.

Інститут планує здійснити переклад усіх ще дотепер не перекладених теологічних праць грецьких богословів, щоби зробити їх доступними для кожної людини і в нашому мовному середовищі.

Потрібно зазначити, що широкомасштабна перекладацька робота з грецької на українську мову саме богословської, духовно-релігійної літератури (переклад з мови оригіналу) в Україні досі ще не проводилась. Першістю відповідальності за прагнення високоякісного і швидкого заповнення цієї прогалини у вітчизняному богослов’ї на даний час відзначається саме Чернівецький православний богословський інститут.

Глибоко усвідомлюємо, що ця справа має велике значення не тільки для Церкви, але й для держави, оскільки у такий спосіб вивищуватиметься статус української мови, яка, за таких умов, ще стрімкіше збільшуватиме обшири свого суспільного вжитку, максимально утверджуватиметься в церковно-релігійній і духовній сферах. Продовжуватиметься процес невпинного збагачення української мови науково обґрунтованою богословською термінологією, мовними виразами, формуватиметься теологічно сталий понятійно-категоріальний апарат – особливий і надзвичайно важливий для церковного суспільного середовища богословський стиль української мови. Перекладений текст із грецької мови на українську ще переконливіше свідчитиме перед усією світовою спільнотою, що і українська мова є високохудожньою, глибинно-смисловою і надзвичайно поетичною. Практичним ствердженням цього буде талановите й точне перекладацьке змістовно-значеннєве відтворення мовно-стилістичного колориту, багатства поетичної і художньої насиченості високодуховних текстів давньогрецької та новогрецької мов. Ми сповнені ствердного і жертовного бажання збагатити українську літературу богословськими та духовно-релігійними творами, так би мовити, відновити історичну справедливість уже в умовах нашого часу, оскільки саме кращі зразки – взірці візантійсько-християнського мистецтва, поезії і літератури – дали той визначальний поштовх до всебічного розвитку і збагачення української мови та літератури. Фахівці-філологи богословського інституту прикладом і позитивними плодами своєї праці невтомно підтверджуватимуть самодостатність, багатогранність і надзвичайне багатство української мови, засвідчуватимуть її велике історичне минуле в християнській та культурній спадкоємності і витоковості з обширів кращих здобутків давніх слов’янської Києво-Руської та грецької Візантійської цивілізацій. У такий спосіб необхідно популяризувати і цілком історично виправдано стверджувати перед усією світовою спільнотою, що українська мова є мовою давнього, свободо – і миролюбного, багатостраждального та героїчного в терпінні й боротьбі, Богом умудреного, а тому й високодуховного християнського українського народу.

Чернівецький православний богословський інститут відновив випуск науково-богословського журналу “Світильник” / “Candela”, який видавався на Буковині з 1881 року. Наукові богословські праці грецьких богословів будуть друкуватися саме в цьому журналі.

Усе це допоможе створити належні умови для того, щоб усі перекладені богословські праці були виданими. У такий спосіб відновиться давня традиція просвітницької діяльності чернівецької богословської школи не лише на теренах Буковини, а й по всій Україні та в українській діаспорі в усьому світі. Це дасть змогу всім ревнителям і поборникам християнства та благочестя звертатись до ще одного благодатного джерела, з якого черпатимуть богословські знання, духовно збагачуватимуться і зростатимуть українці. Поряд із тим, перекладеними і надрукованими богословськими працями буде збагачуватися наше вітчизняне богослов’я, що допоможе залучити велику кількість людей до богопізнання. Саме через твори Богом умудрених мужів люди відчуватимуть на собі живу богонатхненну дію божественної сили у реальній здатності до оживотворення їх безсмертних душ, розкриють для себе ті духовні можливості, завдяки яким Господь удостоїть їх сповнення Своїми благодатними дарами і, як результат, вони зможуть стати чесними і бездоганними громадянами своєї держави. Безперечно, все це дасть сильний поштовх до духовного відродження українців та України, а за даних умов лише висока духовність може стати надійним фундаментом для розбудови і зміцнення держави.

Віра в Бога і благочестя народу підніме нашу державу на високий рівень розвитку, консолідує націю, допоможе розв’язати наболілі проблеми, здолати труднощі, досягти благополуччя і щасливого життя для всіх співвітчизників. За таких умов, Україна зможе посісти визначне місце в усьому світовому цивілізаційному просторі, а наш народ стане однією з провідних сучасних націй, на яку будуть рівнятися інші народи світу.

Від щирого серця закликаємо до співучасті всіх бажаючих послужити великій справі духовного збагачення нашого народу та процвітання Вітчизни!

11. Група перекладачів

Автобіографія

Curriculum vitae

Січкар Павло Леонідович народився
17 липня 1987 року в м. Чернівці.

З 1994 до 2002 року навчався у Чернівецькій загальноосвітній школі № 28.

У 2001 році вступив до Чернівецького православного богословського інституту.

У 2007 році закінчив навчання.

У 2006 році вступив до Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на заочне відділення фізичного факультету (спеціальність “Фізична та біомедична електроніка”).

У 2009 році закінчив навчання з червоним дипломом.

З 2007 по 2010 роки навчався в аспірантурі при православному богословському факультеті Чернівецького православного богословського інституту.

З 2008 по 2009 роки працював директором у загальноосвітній школі I-III ступенів при Чернівецькому православному богословському інституті.

30 червня 2010 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присудила науковий ступінь доктора богослов’я за дисертацію “Таємниця очищення в православному богослов’ї XX ст.”.

1 вересня 2010 р. вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла звання доцента.

У 2010 році вступив до Афінського національного університету імені Іоанна Каподістрія на факультет філології (спеціальність “Лінгвістика”).

В 2017 році закінчив навчання.

З 2012 по 2015 роки навчався в докторантурі при православному богословському факультеті Чернівецького православного богословського інституту.

30 червня 2015 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присудила науковий ступінь доктора богословських наук за дисертацію “Візантійські житія та оди на честь святого Миколая”.

30 вересня 2015 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла вчене звання професора.

З 2016 року – редактор грекомовної версії науково-богословського журналу “СВІТИЛЬНИК” / “ΟΛΥΧΝΟΣ”.

З 2017 року – завідувач кафедри візантійської та новогрецької філології богословського факультету Чернівецького православного богословського інституту.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ

1. Січкар П.Л. Таємниця очищення в православному богослов’ї XX ст. / П. Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2010. – 179 с.

2. Січкар П. Л. Богословське значення чудес в Євангеліі від Іоанна / П. Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧПБІ, 2011. – 470 с.

3.Січкар П. Л. Метафізичній вимір в поезії Констаса Монді. Віра, присутність та відсутність Бога / П.Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2012. – 454 с.

4. Січкар П.Л. Настінні зображення вселенських соборів на святій горі Афон / П. Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2013. – 468 с.

5. Січкар П. Л. Вчення про Святу Трійцю святителя Спиридона Триміфунтського з Кіпру / П. Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2014. – 271 с.

6. Січкар П. Л. Візантійські житія та оди на честь святого Миколая / П.Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧПБІ, 2015. – 374 с.

7. Січкар П. Л. Страждання Христа в богослов'ї апостола Павла / П.Л. Січкар // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2016. – 418 с.

Січкар Павло Леонідович, доктор богословських наук, професор, завідувач кафедри візантійської та новогрецької філології, факультет церковної журналістики, Чернівецький православний богословський інститут.

Автобіографія

Curriculum vitae

Сушко Віктор Степанович народився 2 квітня 1981 року в смт Березнегувате Миколаївської області в сім’ї робітників.

19 серпня 1981 року був охрещений у Свято-Воскресенському соборі смт Березнегувате. Таїнство Святого Хрещення здійснив митрофорний протоієрей Олександр Антонюк, настоятель Свято-Воскресенського собору смт Березнегувате Березнегуватського благочиння Миколаївсько-Вознесенської єпархії.

У 1988 – 1996 роках навчався в Березнегуватській загальноосвітній середній школі.

Після закінчення дев’яти класів вступив до Березнегуватського ПТУ-№ 35, яке закінчив у 1999 році, здобувши повну середню освіту та професійну кваліфікацію.

З 1999 по 2001 роки навчався в Миколаївського духовному училищі, де здобув початкову духовну освіту.

У 2001 році зарахований на другий курс Чернівецького православного богословського інституту. У 2004 році здобув базову вищу богословську освіту з кваліфікацією бакалавра православного богослов’я.

У 2003 році зарахований в другий клас Київської духовної семінарії заочного відділення. Закінчив КДС у 2005 році.

У 2004 році зарахований на п’ятий курс Чернівецького православного богословського інституту.

У 2006 році здобув повну вищу богословську освіту з кваліфікацією магістра православного богослов’я.

З 2005 по 2009 роки навчався на заочному відділенні Київської духовної академії.

З 2004 по 2009 роки навчався стаціонарно на філософському факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У 2008 році отримав кваліфікацію бакалавра філософії, а 2009 року – кваліфікацію магістра релігієзнавства.

З серпня 2009-го по листопад 2009 року працював асистентом на кафедрі релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

З 2006 по 2009 роки навчався в аспірантурі при православному богословському факультеті Чернівецького православного богословського інституту.

30 червня 2009 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присудила науковий ступінь доктора богослов’я за дисертацію “Старозавітній закон та новозавітня благодать за вченням Святого Письма”.

1 вересня 2009 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла вчене звання доцента.

З 2009 по 2010 роки навчався в школі новогрецької мови при Французькому мовному інституті імені Гете, де вивчав новогрецьку мову.

З 2010 по 2015 роки навчався в Салонікійському національному університеті імені Арістотеля на кафедрі новогрецької та візантійської (святоотцівської)
філології філософського факультету.

У 2015 році успішно склав державні іспити зі спеціальності “Грецька мова і філологія”.

З 2011 по 2014 роки навчався в докторантурі при православному богословському факультеті Чернівецького православного богословського інституту.

У 2013 році одружився з дівчиною православного віросповідання Александрюк Тетяною Юріївною. Таїнство Вінчання звершено митрофорним протоієреєм Василієм Фокшеком у Свято-Вознесенському храмі села Сергії Путильського благочиння Чернівецько-Буковинської єпархії.

30 червня 2014 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присудила науковий ступінь доктора богословських наук за дисертацію “Вчення про людину в піснеспівах Пісної Тріоді”.

30 вересня 2014 року вчена рада Чернівецького православного богословського інституту присвоїла вчене звання професора.

З 2016 року – відповідальний секретар науково-богословського журналу “Світильник” / “Candela”.

З 2017 року – завідувач кафедри церковної історії богословського факультету Чернівецького православного богословського інституту.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ

Статті, опубліковані у фахових виданнях:

1. Сушко В. С. Соціальні доктрини ісламу: сім’я, держава / В.С. Сушко // Іслам: історія, сутнісні виміри та сучасні тенденції: матеріали VII Міжнародної молодіжної релігієзнавчої літньої школи. – Київ, 2008. – С.130 –136.

2. Сушко В. С. Два контексти духовності / Сушко В. С. // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. – Вип. 414–415 : Філософія. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2008. – С. 163–168.

3. Cушко В. С. Сотеріологічний концепт: діалектика релігійно-догматичних і автономно-ціннісних настанов / В. С. Сушко, Є.В. Паламарчук // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. – Вип. 462-463 : Філософія. – Чернівці : Рута, 2009. – С. 163–167.

4. Cушко В. С. Старозавітний закон та новозавітна благодать за вченням Святого Письма / В. С. Cушко // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2009. – 199 с.

5. Cушко В. С. Вчення про людину в піснеспівах Постової Тріоді / В. С. Cушко // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2014. – 262 с.

Матеріали, опубліковані на міжнародних, студентсько-аспірантських наукових конференціях:

6. Сушко В. С. Природа і особливості нетрадиційних релігійних течій / В. С. Сушко // Матеріали студентської наукової конференції, 11–12 травня. Філософсько-педагогічні науки. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю.  Федьковича, 2006. – С. 77–79.

7. Сушко В.С. Буддійська і християнська сотеріологія: шляхи дотику та розходження / В. С. Сушко // Матеріали студентської наукової конференції, 11–12 травня 2007 р. Філософсько-педагогічні науки. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2007. – С. 61–63.

8. Сушко В. С. Наука і релігія: потенції синтезу. Світоглядно-ціннісне самовизначення людини: науково-пізнавальні та життєво-практичні виміри / В.С. Сушко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2008. – С. 171–173.

9. Сушко В. С. Концептуальне осмислення феномену революції у філософській спадщині М. Бердяєва / В. С. Сушко // Філософія нове покоління : Всеукраїнська студентсько-аспірантська міждисциплінарна конференція, 28–29 лютого. – Київ : Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, 2008. – С. 54–56.

10. Сушко В. С. Політизація релігійного життя в Україні як чинник секуляризаційних процесів у духовних пошуках молоді / В.С. Сушко // Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 17–18 квітня. – Чернівці, 2008. – С. 214–217.

11. Сушко В. С. Роль цільової орієнтації інтелекту в духовному становлені особистості / В. С. Сушко // Дні науки філософського факультету : матеріали Міжнародної наукової конференції, 16–17 квітня. – Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. – С. 68–70.

12. Сушко В. С. Конвергенційні процеси взаємодії релігії, філософії та науки / В. С. Сушко // Матеріали студентської наукової конференції, 13–14 травня. Філософсько-педагогічні науки. – Чернівці : Чернівецький національний університет
ім. Ю. Федьковича, 2008. – С. 77–79.

13. Сушко В. С. Хіліастичний концепт: ностальгія за втраченим Раєм / В.С. Сушко // Дні науки філософського факультету : матеріали Міжнародної наукової конференції, 21–22 квітня. – Kиїв : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. –
С. 184–186.

14. Сушко В. С. Трансформація ранньохристиянського хіліастичного концепту від чуттєвої до алегорично-абстрактної форми / В. С. Сушко // Матеріали студентської наукової конференції, 13–14 травня. Філософсько-педагогічні науки. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2009. – С. 75–77.

15. Сушко В. Релігійно-есхатологічні передумови фанатизму як чинник дезінтеграції суспільства: український контекст / Віктор Сушко, Євген Паламарчук // Наукові повідомлення студентського наукового товариства гуманітарного інституту ДонНУ. – Донецьк, 2009. – Вип. 4. – С. 87–90.

16. Сушко В. С. Трансформація хіліастичного концепту в ранньохристиянській Церкві / В. С. Сушко // Збірник наукових праць. – Чернівці : ЧПБІ, 2009. – С. 130.

17. Сушко В. Роль церкви у формуванні громадянського суспільства / Віктор Сушко // Матеріали студентської наукової конференції, 13–14 травня. Філософсько-педагогічні науки. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2010. – С. 77–80.

18. Sushko V. Η εξελιξη μεθοδολογιας στην Ελλαδα περιοδου των σοφιστων / Viktor Sushko // Гуманітарно-наукове знання: становлення парадигми: матеріали Міжнародної наукової конференції,
7–8 жовтня. – Чернівці : Чернівецький національний університет
ім. Ю. Федьковича, 2011. – С. 103–105.

19. Сушко В. С. Фанатизм як чинник дезінтеграції суспільства: український контекст / В. С. Сушко, Є. В. Паламарчук // Збірник наукових праць. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 2012. – Вип. 638–639 : Філософія. – С. 145–149.

20. Sushko V. Νέα θρησκευτικά κινήματα στην ελληνική προγματικότητα. (New religious movements in greek reality) / Viktor Sushko // Толерантність: соціально-смислові варіації та євроінтеграційний контекст : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців, 8–9 травня. – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2015. – С. 173–175.

Сушко Віктор Степанович, доктор богословських наук, професор, завідувач кафедри церковної історії та мистецтва, богословський факультет, Чернівецький православний богословський інститут.

12. Доброчинцям

Допомогти Чернівецькому православному богословському інституту дуже просто. Кожна Ваша, навіть невелика, пожертва є важливим знаком довіри і підтримки діяльності нашої академічної спільноти. Ваша духовна, моральна та матеріальна підтримка надає нам силу невпинно йти вперед і вже сьогодні творити майбутнє.

Підтримати Інститут можна у різноманітний спосіб: скласти грошову пожертву, заснувати стипендію для студента чи викладача, поширювати новини ЧПБІ, пожертвувати твори мистецтва чи колекції книг, стати волонтером для праці в Інституті, внести Інститут у свій заповіт та ін. Кожний спосіб підтримки нами дуже цінується і вшановується гарячою молитвою, належною подякою і пам’яттю про жертводавця.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ІНСТИТУТІ

Чернівецький православний богословський інститут – вищий навчальний заклад інтернатного типу, де студенти знаходяться на повному утриманні. Втім, на цей час надзвичайно гостро стоїть потреба допомоги у завершенні робіт із зовнішнього та внутрішнього оздоблення приміщення, в якому знаходяться навчальні аудиторії Інституту, спальні кімнати і храм на честь Трьох Святителів. Необхідно обладнати нові навчальні приміщення украй потрібним спорядженням і матеріально-технічним забезпеченням: спальні кімнати – меблями, санвузли – сантехнікою, аудиторії – сучасним навчальним спецоснащенням для облаштування лінгафонних кабінетів (цифрових мовних лабораторій з відповідною звукотехнічною, проекційною та відеопроекційною апаратурою, оскільки наш навчальний заклад спеціалізується і на поглибленому вивченні давньогрецької та новогрецької мов), облагородити територію, на якій розташована будівля інституту.

БУДІВНИЦТВО КАПЛИЦІ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

Чернівецька міська рада виділила в Чернівцях по вул. Горіхівській, 1-В, земельну ділянку площею 0,006 га, для будівництва студентської каплиці в честь Христа Спасителя. Розпочате будівництво каплиці в честь Христа Спасителя у центрі Роші, яка стане духовною та архітектурною прикрасою цього мікрорайону. Для Чернівецького православного богословського інституту 2019 рік ювілейний – цього року він відзначає 20-річчя свого відродження. Каплиця увічнить цю знаменну дату.

ОБЛАШТУВАННЯ ІНСТИТУТСЬКОГО ХРАМУ ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ

Долучайтеся до облаштування інститутського храму!

Кожного дня при молитві цілої нашої спільноти, співі хору, майстри і художники клаптик за клаптиком оздоблюють стіни храму. Щораз більше Господь Бог дарує нам милість бачити ствердження в житті Своєї великої промислительної дії щодо цього богоугодного діла, зростає усвідомлення і відчуття того, що ми всі разом, силою благодаті Божої, беремо участь у Його дивовижній і великій – Божественній справі!

Від щирого серця запрошуємо всіх бажаючих долучатися! Просимо Вашої посильної допомоги, щоби ми могли вчасно завершити внутрішнє облаштування храму – провести термоізоляційні роботи (утеплити скловатою стелини храму), обшити дерев’яною вагонкою стіни, виготовити іконостас храму Трьох Святителів при ЧПБІ.

подвір’я інституту

У мальовничому куточку Буковинських Карпат, в урочищі “Затинь”, розпочато будівництво Подвір'я інституту загальною площею 300 м2.

Подвір'я інституту розташовано в унікальному за красою, оздоровчими можливостями й географічним положенням місці, придатному для відпочинку як у літній, так і в зимовий час. Для повноцінного і всебічного розвитку вихованців Інституту дуже важливо створити всі необхідні умови для навчання, оздоровлення та відпочинку впродовж усього року, що є обов’язковою складовою діяльності навчального закладу інтернатного типу. Пріоритетний і надзвичайно важливий для нас прийом на навчання саме соціально вразливої молоді, дітей із багатодітних і малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів. Це вимагає системності в забезпеченні й організації процесу їх оздоровлення і відпочинку.

Однак, для повноцінного функціонування комплексу потрібно виконати низку будівельно-монтажних, сантехнічних та оздоблювальних робіт (ззовні утеплити стіни та покрити їх відповідними захисними матеріалами; всередині – обшити дерев’яною вагонкою, постелити підлогу, облаштувати котельню, провести парове опалення тощо).

НАВЧАЛЬНІ СТИПЕНДІЇ

Середня собівартість річного навчання студента з стаціонарними бакалаврськими і магістерськими освітніми програмами Чернівецького православного богословського інституту складає близько 2000 у.о. Зважаючи на те, що в Інституті навчаються соціально незахищені, осиротілі й малозабезпечені діти та інваліди, навчання безкоштовне.

Інститут не отримує жодного державного фінансування, а тому ми потребуємо постійної допомоги від благодійних фундацій і приватних доброчинців, щоби покрити свої базові витрати. Все це і спонукає нас звертатися за підтримкою до жертводавців, аби забезпечити студентам високий рівень цілодобового утримання (навчання, виховання, проживання, харчування, оздоровлення тощо).

Попри економічну скруту і мінливість сучасних суспільних реалій Чернівецький православний богословський інститут ставить перед собою дуже відповідальну мету – виховувати нове покоління професійно вишколених, сповнених християнською любов’ю до Бога і людини, відповідальних перед Церквою та суспільством особистостей. Однак, самотужки ми цієї мети не досягнемо. Інститут потребує посильної, у міру можливостей кожного, взаємодії, підтримки і співпраці. Один із найкращих способів допомогти Інституту в цій важливій справі – підтримати наших вихованців через реалізацію патронажу студентів пільгових категорій, а також стипендіального забезпечення особливо обдарованої студентської молоді. Це дуже дієва допомога не лише конкретній талановитій молодій людині, а й Інституту загалом.

Як відомо, найдієвіший спосіб змінювати світ на краще – інвестування в молоде покоління. А бажання змінювати на краще рідну країну – одна з ключових цінностей нашої академічної родини. Співпраця з Чернівецьким православним богословським інститутом може стати для Вас доброю традицією справжнього прояву християнської любові, взаємодопомоги та милосердя. Адже Інститут як колись, так і тепер залишається серед кращих богословських вузів країни, що виховують справжніх професіоналів на ґрунті християнської духовності, культури та світогляду, об’єднує тих, хто готовий вже завтра поліпшити суспільство, в якому ми живемо.

Богословський інститут – це те середовище, де справді можна розвиватися всебічно. Можливості, які надає наш навчальний заклад, унікальні. Відповідно, стипендія для студента є однією з таких можливостей, яка допомагає зростати. Вона мотивує до нових звершень як в академічній, професійній діяльності, так і в інших сферах суспільного життя.

ВИКЛАДАЦЬКІ СТИПЕНДІЇ

Чернівецький православний богословський інститут намагається створити достойні умови для професійного розвитку наших викладачів: проведення ними якісних наукових досліджень, участь у міжнародних конференціях, спільних науково-освітніх проектах, забезпечення можливостей викладання і стажування у провідних університетах світу.

Зважаючи на те, що навчання в Інституті для студентів безкоштовне, фінансове забезпечення, потрібне для організації якісного рівня освітнього процесу (формування зарплатного фонду працівників, утримання інфраструктури і реалізація нових проектів академічного розвитку), здійснюється завдяки підтримці благодійних фондів і доброчинців.

Започаткування стипендії для наших викладачів (педагогів-вихователів, наукових працівників, професорів) – це дуже ефективний спосіб допомогти Інституту та зробити конкретний дієвий практичний внесок у підтримку наукової еліти країни.

У нашому богословському навчальному закладі працюють високопрофесійні викладачі, науковці різних галузей науки. Формуючи викладацький склад, керівництво Інституту ставить високі вимоги як до професійних, так і особистісних якостей тих, які будуть навчати і виховувати наших студентів. Ми пишаємося, плодами праці наших викладачів, прагнемо, аби їхні професійні компетенції і досвід постійно зростали, творили новий, потужний рівень академічної культури України. Запрошуємо Вас підтримати богословський інститут, закласти надійні підвалини створення та реалізації нових можливостей розкриття академічного потенціалу його викладачів, науковців-дослідників, ставши фундатором викладацької стипендії.

13. Православний релігійний фонд

При Чернівецькому православному богословському інституті заснований православний релігійний фонд. Основними завданнями фонду є:

• створення інформаційної інфраструктури для обміну та розповсюдження освітньої, культурної, релігійної та іншої інформації, яка стосується діяльності богословського інституту;

• організація благодійних недільних, вечірніх шкіл, навчальних закладів, курсів тощо для поширення православного віровчення серед дітей, підлітків та дорослих, розповсюдження богословських знань серед населення, а також духовної, релігійної та богословської літератури, ознайомлення населення з історією, життям Православної Церкви, її духовною спадщиною, традиціями;

• створення матеріально-технічної, соціально-культурної, освітньої, духовної бази для потреб Інституту;

• заснування іменних стипендій та інше, надання матеріальної допомоги діячам науки, освіти, культури, мистецтва, підприємництва тощо;

• сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації молоді та педагогічних працівників;

• сприяння розвитку науки і освіти, реалізація науково-освітніх програм, надання допомоги вчителям, ученим, студентам, учням;

• сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;

• заснування монастирів, релігійних братств, місій, які діють на підставі своїх положень, зареєстрованих відповідно до вимог чинного законодавства;

• створення духовних навчальних закладів, які діють на підставі своїх положень, зареєстрованих відповідно до вимог чинного законодавства;

• співпраця з представниками релігійних організацій України, зарубіжних країн, з представниками громадськості та органів державної влади та управління;

• випуск і розповсюдження релігійної літератури, предметів релігійного призначення та інших матеріалів релігійного змісту, розповсюдження інформації, що стосуються діяльності фонду через засоби масової інформації;

• здійснення видавничої діяльності та ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою привернення уваги суспільства до розв'язання проблем малозабезпечених верств населення, створення інформаційної інфраструктури для обміну та розповсюдження релігійної та іншої інформації, яка стосується діяльності фонду;

• організація благодійних заходів, пропаганда через засоби масової інформації здорового способу життя, нових методів та форм лікування, профілактика злочинності, наркоманії, алкоголізму і куріння, здійснення рекламної діяльності, видання і розповсюдження друкованих та аудіовізуальних матеріалів;

• заснування видавничих, поліграфічних, реставраційно-будівельних та інших підприємств;

• надання адресної матеріальної допомоги дітям-сиротам, дітям, які залишилися без піклування батьків, дітям-інвалідам, та дітям із малозабезпечених і багатодітних сімей; інвалідам та іншим особам, які через фізичні та інші вади обмежені в реалізації своїх прав та законних інтересів, багатодітним сім'ям, які потребують допомоги, та іншим соціально вразливим особам;

• участь у міжнародному співробітництві у сфері соціально-правового захисту малозабезпечених верств населення, інвалідів, дітей-сиріт та дітей, що потребують опіки та піклування;

• внесення в установленому порядку пропозицій щодо розподілу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, яка надходить для надання підтримки багатодітним та малозабезпеченим сім'ям, інвалідам тощо;

• сприяння розвиткові сімейного туризму, оздоровленню, реабілітації та відпочинку матерів і дітей; інвалідів, інших малозабезпечених верств населення;

• сприяння правовому захисту і духовному розвитку людини.

14. Кваліфікаційна передпідготовка та підвищення рівня богословської освіти

Кваліфікаційна передпідготовка та підвищення рівня богословської освіти священнослужителів, церковнослужителів і науково-педагогічних працівників є однією з основоположних програм системи підвищення кваліфікації священнослужителів, церковнослужителів і науково-педагогічних працівників, підвищення рівня богословської освіти кліриків Української Православної Церкви та науково-педагогічних працівників, які викладають богословські, філософсько-релігієзнавчі дисципліни та предмети духовно-морального спрямування, оновлення їхніх теоретичних і практичних знань, удосконалення професійних умінь, навичок у зв’язку з постійно зростаючими вимогами до їх кваліфікації.

Програма підвищення рівня богословської освіти має на меті вдосконалення та отримання нової компетенції, для професійної діяльності, а також підвищення професійного рівня в рамках наявної кваліфікації.

Програма кваліфікаційної перепідготовки передбачає отримання компетенції, потрібної для виконання нового виду професійної діяльності, придбання нової кваліфікації.

Головною метою програми кваліфікаційної передпідготовки та підвищення рівня богословської освіти священнослужителів, церковнослужителів і науково-педагогічних працівників є підвищення кваліфікації та освітнього рівня духовенства, православних педагогів у сфері православного богослов’я з урахуванням специфіки сучасного церковного життя, оновлення і поглиблення знань у пастирській і загальнокультурній сфері на основі останніх досягнень сучасної богословської та світської науки, а також ознайомлення слухачів із найбільш актуальними питаннями життя і діяльності Української Православної Церкви.

Завданнями програми кваліфікаційної перепідготовки та підвищення рівня богословської освіти священнослужителів, церковнослужителів і науково-педагогічних працівників є:

- реалізація освітніх програм, спрямованих на перепідготовку та підвищення рівня богословської освіти фахівців, які здійснюють професійну діяльність у релігійних організаціях, служителів і церковного персоналу релігійних організацій Української Православної Церкви;

- розширення та поглиблення богословських, пастирських і педагогічних знань, їх актуалізація з урахуванням розвитку богословської науки;

- підвищення рівня освоєння професійних і професійно-спеціалізованих компетенцій;

- знайомство з актуальною сучасною проблематикою життя Української Православної Церкви, оцінка нових соціальних явищ у житті суспільства;

- оволодіння новими методиками і технологіями в галузі соціальної, місіонерської, катехізаторської, молодіжної роботи, душпастирства та ін.;

- визначення рівня знань священнослужителів, церковнослужителів і науково-педагогічних працівників, які викладають богословські, філософсько-релігієзнавчі дисципліни та предмети духовно-морального спрямування.

На навчання за програмою кваліфікаційної передпідготовки та підвищення рівня богословської освіти запрошуються священнослужителі, церковнослужителі і науково-педагогічні працівники, які викладають богословські, філософсько-релігієзнавчі дисципліни та предмети духовно-морального спрямування.

Заняття проводять провідні викладачі Чернівецького православного богословського інституту та висококваліфіковані фахівці інших навчальних закладів, які закінчили Афінський і Салонікійський національні університети (Греція), Бухарестський університет (Румунія), Папський Григоріанський університет у Римі (Італія), Кембриджський та Оксфордський університети (Великобританія), Київську і Московську духовні академії, отримали вищу освіту та здобули науковий ступінь доктора наук і вчене звання професора.

Форми навчання: денна, заочна і дистанційна. Реалізація програм здійснюється в період навчального року (з вересня по червень).

Загальна трудомісткість програми визначається з урахуванням освітнього рівня кліриків, церковних і науково-педагогічних працівників і становить 160 академічних годин.

Трудомісткість програми включає: аудиторні заняття (не менше 60% від загальної трудомісткості), самостійну роботу (не більше 40% від загальної трудомісткості) і підсумкову атестацію слухачів. Навчальний план включає блок «Підсумкова атестація».

Після закінчення навчання проводиться підсумкова атестація у формі іспиту або захисту письмової роботи.

За необхідності навчальний процес може реалізовуватися з використанням електронного навчання та дистанційних освітніх технологій через мережу Інтернет.

При успішному освоєнні програми випускники отримують диплом ЧПБІ, який засвідчує право на ведення професійної діяльності у сфері церковного служіння, просвітництва та освіти.

Для проходження кваліфікаційної передпідготовки та підвищення рівня богословської освіти треба подати такі документи:

• прохання та анкету встановленого зразка;

• копію документа про освіту;

• копію документа, що посвідчує особу;

• копію ідентифікаційного коду;

• 2 кольорових фотокартки розміром 3 х 4 см.

15. Запрошення на навчанНя

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ
БОГОСЛОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ

БОГОСЛОВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Програма бакаврату і магістратури:

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ)”

Бакалавр православного богослов’я (теології), – спеціальність “Православне богослов’я (теологія). Вчитель богословських дисциплін та предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник” (термін навчання – 4 роки).

Магістр православного богослов’я (теології) – спеціальність “Православне богослов’я (теологія). Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог” (термін навчання – 2 роки).

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ІКОНОПИСНЕ МИСТЕЦТВО”

Бакалавр іконописного мистецтва – спеціальність “Іконописне мистецтво. Православне богослов’я. Вчитель дисциплін у галузі мистецтвознавства. Вчитель богословських дисциплін і предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Художник-іконописець” (термін навчання – 4 роки).

Магістр іконописного мистецтва – спеціальність “Іконописне мистецтво. Православне богослов’я. Викладач дисциплін у галузі мистецтвознавства та основ реставрації. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Художник-іконописець, реставратор. Експерт-мистецтвознавець” (термін навчання – 2 роки).

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО”

Бакалавр музичного мистецтва – спеціальність “Музичне мистецтво. Керівник церковного хору. Православне богослов’я. Вчитель церковного музичного мистецтва. Вчитель художньої культури, етики, естетики. Вчитель богословських дисциплін і предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Музикознавець” (термін навчання – 4 роки).

Магістр музичного мистецтва – спеціальність “Музичне мистецтво. Диригент церковного хору. Православне богослов’я. Викладач церковного музичного мистецтва. Викладач методики музичного навчання, музично-теоретичних і диригентсько-хорових предметів. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Педагог. Психолог. Музикознавець” (термін навчання – 2 роки).

ФАКУЛЬТЕТ ЦЕРКОВНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Програма бакаврату і магістратури:

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ЦЕРКОВНА ЖУРНАЛІСТИКА”

Бакалавр церковної журналістики – спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Вчитель фахових дисциплін. Вчитель предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням англійської, новогрецької та румунської мов)” (термін навчання – 4 роки).

Магістр церковної журналістики – спеціальність “Церковна журналістика. Видавнича справа та редагування. Православне богослов’я. Викладач фахових дисциплін. Викладач богословських, філософсько-релігієзнавчих та суспільствознавчих дисциплін, предметів духовно-морального спрямування. Богослов-дослідник. Журналіст. Фахівець із комунікацій (зі знанням латинської, давньогрецької, англійської, новогрецької та румунської мов)” (термін навчання – 2 роки).

Форми навчання: денна, заочна, екстернат і дистанційна.

Прийом документів: 1 травня – 31 серпня.

Після закінчення навчання студенти отримують диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR, МАГІСТРА/MASTER Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка).

Кращі студенти направляються на навчання до університетів країн Західної Європи та Америки.

Програма аспірантури:

- СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я”

- СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ІКОНОПИСНЕ МИСТЕЦТВО”

- СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО”

Форми навчання: денна, заочна, екстернат і дистанційна.

Прийом документів: 1 травня – 31 серпня

Після захисту наукових дисертацій аспіранти отримують диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВ’Я зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА МИСТЕЦТВА зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка).

Програма докторантури:

- СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я”

- СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ІКОНОПИСНЕ МИСТЕЦТВО”

-СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО”

Форми навчання: денна, заочна, екстернат і дистанційна

Прийом документів: 1 травня – 31 серпня.

Після захисту наукових дисертацій докторанти отримують диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК, ДОКТОРА ЦЕРКОВНОЇ ІСТОРІЇ, ДОКТОРА КАНОНІЧНОГО ПРАВА зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА ЦЕРКОВНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка).

Вступникам треба подати в канцелярію такі документи.

1. Прохання про вступ та анкету встановленого зразка.

2. Копія документа про освіту.

3. Копія документа, що посвідчує особу.

4. Копія ідентифікаційного коду.

5. 2 кольорових фотокарток розміром 3 х 4 см.

6. Копія військового квитка або приписного свідоцтва.

7. Копія свідоцтва про хрещення.

Студентам гарантується:

- безкоштовне проживання, харчування;

- відпочинок і оздоровлення в Карпатах;

- вивчення англійської, грецької, румунської мов;

- програми з обміну студентами, навчання за кордоном.

16. Запрошення православним молодіжним організаціям долучитися до засновників “Всеукраїнського православного молодіжного об’єднання”

Засновник молодіжного об'єднання

Засновником “ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО МОЛОДІЖНОГО ОБ'ЄДНАННЯ” є Чернівецький православний богословський інститут.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВНЕ МОЛОДІЖНЕ ОБ'ЄДНАННЯ налагоджує та координує діяльність православних молодіжних організацій: духовних, богословських навчальних закладів, православних загальноосвітніх шкіл, навчально-вихових комплексів, недільніх шкіл, духовно-просвітницьких, благодійних, культурних, паломницьких, християнських, дитячих центрів, православних педагогічних товариств, воїнських, молодіжних, спортивних братств та сестринств, церковно-громадських об'єднань, спілок православних педагогів, молодіжно-скаутських, спортивних організацій, відділів у справах молоді, поломницьких, благодійних, духовно-фізичного виховання молоді, соціального служіння, взаємодії з військовослужбовцями на парафіяльному, єпархіальному, загальноцерковному, регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях співпраці.

Духовна опіка молодіжними організаціями

Всеукраїнське православне молодіжне об'єднання, як координаційний центр, накопичує, узагальнює й поширює необхідний позитивний досвід діяльності православних молодіжних організацій. Духовно опікується молодіжними організаціями, групами та об’єднаннями. Налагоджує духовні та культурні зв’язками між православною молоддю України та інших країн світу. Надає фахову допомогу та підтримку зацікавленим організаціям, громадським об’єднанням і фізичним особам, які працюють у сфері духовно-морального виховання молоді.

Забезпечення участі в об'єднанні
всім молодіжним організаціям

Забезпечує максимальне представництво різних прошарків православної молоді у формуванні та реалізації широкомасштабних молодіжних ініціатив, які сприятимуть активній участі молоді в церковному житті. Саме тому в структурі правління ВПМО передбачена квота для всіх представників православних молодіжних закладів, центрів, братств, сестринств, товариств, об'єднань, спілок, організацій, відділів. Отже після знайомтсва з ВПМО вони отримають можливість подати свої кандидатури та бути обраними до керівного складу молодіжного об'єднання.

Мета молодіжного об'єднання

Метою молодіжного об'єднання є проведення молодіжних фестивалів, семінарів, конференцій, з’їздів, фестивалів, конкурсів, конгресів, симпозіумів, таборів, зборів та інших культурних заходів (у тому числі і закордонних), що сприяють духовно-моральному вихованню молоді.

Одним із ключових завдань Всеукраїнського православного молодіжного об'єднання є віднайдення всіх обдарованих, надзвичайно творчо активних та ініціативних, реально спраглих до посиленої праці та успішного розвитку на ниві благочестя молодих лідерів.

Молодіжне об'єднання налагоджує прямий контакт з усіма православними молодими людьми – через осередки різних православних молодіжних закладів, центрів, братств, сестринств, товариств, об'єднань, спілок, організацій, відділів.

ЗАЯВА

про набуття права засновника

Просимо прийняти до “Всеукраїнського православного молодіжного об'єднання”, на правах засновника:

* Обов'язково

ПІБ *
Моя відповідь

Дата народження *
ДД
ММ
РРРР

Населений пункт, де фактично проживаєте *
Моя відповідь

Ел.пошта *
Моя відповідь

Телефон *
Моя відповідь

Посилання на соціальні мережі (fb, instagram) *
Моя відповідь

Які православні молодіжні заклади, центри, братства, сестринства, товариства, об'єднання, спілки, організації, відділи ви представляєте (вказати повну назву)? *
Моя відповідь

Яка ваша посада в цій організації? *
Моя відповідь

Дата створення вашої православної молодіжної організації *
Моя відповідь

Ваша православна молодіжна організація створена при: *
- храмі
- єпархіальному управлінні
- релігійному центрі
Інше:

Кількість учасників у вашій православній молодіжній організації*
Моя відповідь

Вкажіть 3-5 функцій, які виконує ваша православна молодіжна організація *
Моя відповідь

Посилання на соціальні мережі чи сайт вашої православної молодіжної організації *
Моя відповідь

З якими православними молодіжними організаціями ви контактуєте? Як часто і в який спосіб?
Моя відповідь

Чи бачите доцільність в об'єднанні православних молодіжних організацій? *
Так
Ні

Якщо так, поясніть, будь ласка, чому.
Моя відповідь

Які у вас очікування від молодіжного об'єднання? *
Моя відповідь

Дата заповнення ________________
Підпис _____________

ДО УЧАСТІ ЗАПРОШУЮТЬСЯ ПРАВОСЛАВНІ МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З УСІЄЇ УКРАЇНИ

17. “ПРАВОСЛАВНА УЧНІВСЬКА АКАДЕМІЯ ”

Молодіжний науково-досліднийький
та навчально-методичний центр

Масова інформатизація, технологізація та, загалом, швидке впровадження інноваційних стратегій розвитку в усі суспільні сфери сучасного глобалізованого світу формує високий рівень освітніх вимог щодо збільшення ерудованості, науково-дослідницької креативності, нарощення інтелектуального потенціалу та, головне, глибокої вихованості і духовно-моральної стійкості молодого покоління нашої країни. Саме тому, усвідомлюючи необхідність надання високоякісної, науково прогресивної та інтенсивної освітньої інформації, долучення і комплексної інтеграції у світовий та загальнодержавний освітній простір, Чернівецький православний богословський інститут ініціює створення молодіжного науково-дослідницького, навчального, релігійно-виховного та культурно-творчого майданчика у формі “Православної учнівської академії” для спільної праці у системі позашкільної освіти України. До плідної співпраці запрошуємо учнівську молодь, студенство, учнів недільних шкіл, іконописних шкіл, православних дитячих і молодіжних освітніх центрів, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних вузів.

Мета діяльності

Метою діяльності “Православної учнівської академії” є налагодження тісних освітніх контактів з обдарованою творчою молоддю як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні; забезпечення організації і координації науково-дослідницької та навчально-виховної роботи; усебічного розвитку творчих здібностей і професійного самовизначення молодих людей, що сприятиме не лише зростанню їх інтелектуального рівня, а й духовно-морального оздоровлення суспільства загалом.

Основні завдання

Відповідно, головними завданнями “Православної учнівської академії” є:

• виявлення, підтримка і розвиток обдарованої молоді, стимулювання її творчого потенціалу, активізація наукової діяльності вихованців;
• створення умов для гармонійного розвитку особистості, задоволення потреб учнівської молоді в освіті, організації її оздоровлення, дозвілля і відпочинку;
• проведення духовно-просвітницької роботи, виховання соціально-активної, ініціативної, благочесно свідомої молоді за християнськими моральними принципами, традиційної для українського народу православної культури та духовності.

Наші пріоритети:

• індивідуальний підхід і сприяння інтелектуальному та духовному розвитку кожної дитини;
• поглиблення знань із різних галузей науки;
• стимулювання дітей до самостійної наукової роботи;
• допомога у професійному самовизначенні відповідно до інтересів і здібностей;
• налагодження науково-творчих зав’язків учнівської молоді на регіональному та всеукраїнському рівнях з перспективою виходу на міжнародний рівень співпраці.

Співпраця з освітніми і науковими установами

З метою підтримки високого рівня навчальної зацікавленості вихованців, усебічного розвитку їх обдарувань, підвищення якості та ефективності навчання “Православна учнівська академія” налагоджує співпрацю з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими інститутами, бізнес-структурами України та світу, що сприяє успішному виконанню її головної функції – формування духовного та інтелектуального потенціалу української нації.

Навчання у малокомплектних групах

Навчально-виховний процесс здійснюється у малокомплектних групах диференційовано (відповідно до віку, індивідуальних можливостей, зацікавленостей, нахилів, здібностей) із залученням усього спектра активних та інтерактивних методів навчання, застосуванням новітнього технічного оснащення, використанням різних організаційних форм роботи, як-от: уроки, лекційні, практичні, індивідуальні заняття, конкурси, творчі зустрічі, навчально-тематичні екскурсії, літні школи.

Відділення

У структурі “Православної учнівської академії ” працюють ٩ відділень:

• Біблійне (Біблійна історія, Святе Письмо Старого Завіту, Святе Письмо Нового Завіту);
• Православного віровчення (Закон Божий, основи православного віровчення/катехізис, основи християнської моралі);
• Православного богослужіння (богослужбовий устав (структури, порядку та правил звершення церковних богослужінь), церковне богослужіння(літургіка), облаштування православного храму, Святі Таїнства);
• Історії Церкви (історія Християнської Церкви, історія Української Церкви);
• Церковного мистецтва ( музичне мистецтво, диригентство, хоровий спів, церковний спів, іконопис, художня вишивка, різьбярство);
• Церковної журналістики (інтернет- журналістика, видавнича справа та редагування, англійська, румунська, грецька, церковнословянська мови);
• Права ( правознавство, церковне право);
• Комп’ютерних наук (комп’ютерні системи та мережі, технології програмування (зокрема, розробка программного забезпечення, обслуговування програмних систем і комплексів), інформаційні системи (розробка та обслуговування систем, бази даних і знань), комп'юторна графіка, макетування та верстка, internet-технології);
• Фізичної культури, спорту і здоров'я людини (бокс, туризм, лижний та санний спорт).

Для задоволення інтересів і потреб дітей у навчально-виховній та дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки щороку в системі роботи “Православної учнівської академії” запроваджуватимуться нові секції та наукові відділення.

Участь учнів в олімпіадах, конкурсах, турнірах

Окрім того, “Православна учнівська академія” проводить підготовку обдарованої учнівської молоді до участі в різноманітних обласних, всеукраїнських, міжнародних олімпіадах, інтелектуальних конкурсах, турнірах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт; сприяє здобуттю високого освітнього рівня та максимальної реалізації творчих здібностей.

Кадри Академії

Ключова роль у вихованні юних дослідників належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам, серед яких ١١ докторів наук. До навчально-виховного процесу у “Православній учнівській академії ” залучено педагогічні та науково-педагогічні кадри Чернівецького православного богословського інституту, провідних вищих навчальних закладів м. Чернівці, Британської міжнародної школи м. Києва та випускників Афінського національного університету.

Викладання іноземних мов (грецької, румунської та англійської) здійснюватимуть висококваліфіковані філологи, викладачі-практики, носії мов, доктори та кандидати філологічних наук (з відповідної галузевої спеціалізації). Заняття у відділеннях церковної журналістики, богослов’я, богослужбового уставу, історії, мистецтва, комп’ютерних наук проводять доктори та кандидати богословських, історичних, філологічних і математичних наук.

Форми навчання

Навчально-виховний процес “Православної учнівської академії” здійснюється на базі Чернівецького православного богословського інституту.

Навчання в закладі організовано за чотирма формами: денною, вечірньою, заочною та дистанційною. Денна та вечірня форми навчання включають щотижневу індивідуальну й гурткову роботу по відділеннях. Заочна та дистанційна форми передбачають проведення настановчої (жовтень – листопад) та екзаменаційної (грудень – січень) сесій під час осінніх та зимових канікул. Гнучкий графік дозволяє вибрати зручний час для занять – у будні та у вихідні дні.

Допомога у виборі майбутньої професії

Набуті знання в “Православній учнівській академії” позитивно впливають на успішність у шкільному навчанні, допомагають визначитися з майбутньою професією в ранньому віці. Діти стають більш самостійними та ініціативними, а постійна зайнятість корисною та улюбленою справою торує шлях до їх наукового і професійного вдосконалення. Такі діти вступають до вищих навчальних закладів, володіючи великим багажем знань і практичних навичок із чітко визначеної наукової галузі.

Слухачами “Православної учнівської академії” можуть бути учні недільних шкіл, іконописних шкіл, православних дитячих і молодіжних освітніх центрів, учні загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних вузів.

Право на позачергове зарахування в Академію надається сиротам, напівсиротам, обдарованим дітям із малозабезпечених сімей та інших соціально-незахищених категорій населення.

Координація та налагодження зв’язків із церковними недільними та іконописними школами, православними дитячими та молодіжними освітніми центрами

Усі недільні школи, іконописні школи, православні дитячі та молодіжні освітні центри які існують при православних храмах і єпархіях, можуть співпрацювати з “Православною учнівською академією”. Це сприятиме якіснішому й ефективнішому функціонуванню парафіяльних недільних шкіл, іконописних шкіл, православних дитячих і молодіжних освітніх центрів, підвищенню освітнього рівня учнів, які навчаються в цих школах і освітніх центрах.

Дистанційне навчання для учнів із віддалених регіонів

У тих православних храмах, де немає можливості відкрити недільну школу та організувати навчання молоді, настоятелі храмів можуть пропонувати навчання в “Православній учнівській академії” дистанційно, застосовуючи цифрові засоби комунікації та електронного навчання.

Заняття для місцевих і приїжджих учнів

Бажаючі навчатися в “Православній учнівській академії” можуть приїжджати у богословський інститут на заняття, які проводяться щовихідних. Настоятелі православних храмів (або ж їх помічники) можуть формувати навчально-екскурсійні групи молоді з регулярно організованими поїздками до Чернівців.

Забезпечення комфортного проживання і харчування учнів

Богословський інститут для учнів “Православної учнівської академії” забезпечує комфортні умови проживання в корпусі, де розміщуються церква на честь Трьох Святителів, навчальні й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня. Організоване триразове харчування.

Заняття проводяться в суботні і недільні дні з ١٠٠٠ до ١٣٠٠ год.

Учні, які засвоять весь комплекс освітніх компонентів програми навчання в “Православній учнівській академії”, після закінчення отримають диплом Чернівецького православного богословського інституту (європейського зразка).

Усі бажаючі вступити на навчання подають:

• заяву;

• фото – ٢ шт. (٣ х ٤);

• копію табеля успішності.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Директору

“ПУА”

прот. Оресту Драгінда

учня (учениці)______ класу

______________________________

(прізвище, ім’я)

З А Я В А

Прошу допустити мене до вступних випробувань та подальшого навчання на відділенні (секція) _____________

Прізвище_________Ім’я_________По батькові________

Дата народження________________ клас ____________

Навчальний заклад_______________________________

Домашня адреса_________________________________

Контактний телефон (моб., дом.)_____________________

Е-mail (обов’язково)______________________________

Ваші захоплення ________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________

“_________________” ٢٠__ р.

18. Відпочинково-освітній комплекс із цілорічним режимом роботи в Чернівцях і Карпатах

У Чернівцях для православної молоді облаштований дозвіллєво-відпочинковий осередок з усіма необхідними умовами проживання. Відпочинково-освітній комплекс з цілорічним режимом роботи створений для православної молоді. Перевагою комплексу є те, що в плані оздоровлення, відпочинку та розвитку молоді в цілому він нічим не поступається світським установам такого типу, але разом із тим забезпечує правильне, з точки зору християнської віри та моралі, духовне виховання молоді.

Окрім фізичного загартування, пропонується участь у тематичних гуртках, конкурсах та змаганнях, вихованці набувають досвіду спільної молитви, мають можливість регулярно приходити до сповіді та причастя, проходять навчальний курс з основ християнської віри, мають можливість поспілкуватися зі священиком на теми, які цікаві саме їм, або ж взяти участь у паломницьких поїздках.

Головною ціллю закладу є виховання молодого покоління на засадах православних традицій, з настановою на необхідність в усьому керуватися Заповідями Божими, з популяризацією моральних і духовних цінностей, любові до Бога, любові до ближнього, любові до створеної Богом природи. У відпочинково-освітньому комплексі відпочивальники перебувають цілодобово. Поряд із оздоровчими, надаються комплекси дій, спрямованих на розвиток у молоді певних здібностей та позитивно-творчих зацікавленостей.

На базі відпочинково-освітнього комплексу створено можливості для організації повноцінного молодіжного відпочинку. Позитивний духовний та природний мікроклімат самого середовища сприяє вихованню молодого покоління, благочесному наснаженню та оздоровленню дітей.

Для забезпечення активного молодіжного дозвілля побудоване Подвір’я інституту у мальовничому місці Карпат, де також створені всі необхідні умови для гірського відпочинку.

Матеріально-технічна база

У 2017 році побудований триповерховий Гостинний корпус площею 1050 м2 за адресою вул. Краматорська, 1-В, де розміщується церква на честь Трьох Святителів, навчальні й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані комп’ютерами, об’єднаними в єдину локальну мережу, яка підключена до глобального мережевого простору Internet

У 2018 році в надзвичайно красивій місцині Буковинських Карпат засноване Подвір’я інституту загальною площею 300 м2. (Урочище “Далмація”, Чернівецька обл.). Подвір'я інституту – це місцевість, на якій побудована двоповерхова дерев'яна архітектурна споруда з дев'ятьма куполами. Розташована в залісненій території на високогір'ї Буковинських Карпат з неперевершеним краєвидом і чудовою панорамою. Тут виграє зелений осамит полів та узлісь із цяточками гуцульських хат, вражає неймовірна краса оприродненої вишиванки розташованого внизу села. Зелені барви карпатських пагорбів і, зокрема, самої гори, на якій розміщено Подвір'я інституту, нагадують гору Фавор, що знаходиться в Палестині. На першому поверсі головної будівлі архітектурного комлексу розміщено невеличкий храм Преображення Господнього, кухня, трапезна, кімнати відпочинку. На другому поверсі облаштовані спальні кімнати та санітарні об’єкти.

Вдале розташування Подвір'я інституту (в оточенні гір, лісу, близькість до гірської річки Сирет) дає змогу більшу частину часу перебувати на свіжому повітрі, збирати гриби та ягоди, ловити рибу, кататися на конях, брати участь у гірських походах, організовувати екскурсії, а взимку кататися на санках та лижах.

Цілорічний режим роботи

Відпочинково-освітній комплекс стаціонарний, постійно діючий, спеціально організований з цілорічним режимом роботи. Призначений для оздоровлення, відпочинку, духовного розвитку молоді, а також для оздоровлення, відпочинку духовенства, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку молоді.

Засновником відпочинково-освітнього комплексу є Чернівецький православний богословський інститут.

У відпочинково-освітньому комплексі період оздоровчої зміни становить не менш як 21 день, протягом якого молодь отримує послуги з оздоровлення та відпочинку, а період відпочинкової зміни становить не менше 14 днів.

Відпочинково-освітній комплекс працює в режимі постійної роботи (кожного дня без вихідних). Можна приїжджати в будь-які дні (будні чи вихідні). Відпочивати можна від одного до 14 днів, залежно від можливостей і потреб відпочивальників. Можна приїжджати навіть лише на вихідні дні, одному або з організованою групою.

Хто може відпочивати

Організовувати і направляти молодь на відпочинок та оздоровлення можуть православні молодіжні організації: духовні навчальні заклади, православні загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси, недільні школи, духовно-просвітницькі, благодійні, культурні, паломницькі, християнські, дитячі центри, православні педагогічні товариства, військові, молодіжні, спортивні братства, церковно-громадські об’єднання, спілки православних педагогів, молодіжно-скаутські, спортивні організації, паломницькі, благодійні, відділи, відділи у справах молоді, духовно-фізичного виховання молоді, соціального служіння, взаємодії з військовослужбовцями парафіяльного, єпархіального, загальноцерковного рівнів.

Порядок прийому

Відпочинково-освітній комплекс приймає на оздоровлення та відпочинок молодь від 14 до 25 років. Пропонується прийом духовних осіб і членів їх сімей. Приймання до табору молоді здійснюється за наявності медичної довідки встановленого зразка, затвердженого МОЗ України про стан здоров’я, профілактичні щеплення та епідемічний стан. Приймання до табору дорослих відпочивальників здійснюється при наявності документа, що посвідчує особу, як правило, – паспорту.

Кошти комплексу

Відпочинково-освітній комплекс утримується за рахунок добровільних внесків, коштів із пожертв приватних осіб і підприємств. Особи, що займають відповідальні посади в таборі, за власним бажанням можуть працювати безоплатно – на славу Божу.

Територія комплексу

Відпочинково-освітній комплекс розташований у тихому, спокійному місці, біля лісу. В місцині із бездоганно чистим повітрям, запахом сосен і хвої, звуки природи сприятливо позначаються на здоров’ї і настрої молодих людей, а безпосередня близькість до природи гарантовано подарує незабутній відпочинок.

Відпочинково-освітній комплекс організовує відпочинок у Чернівцях і Карпатах, де знаходиться Подвір’я інституту (урочище “Далмація”, Чернівецька область).

Проживання в Гостинному корпусі

У Гостинному корпусі є загальні 4-місні номери зі зручностями на поверсі.

Доступність до храму (храм знаходиться в будівлі) створює комфортні умови для відвідування та перебування в ньому відпочивальників.

У корпусі є всі зручності – меблі, побутова техніка, постійна подача гарячої води, інтернет, кухня з їдальнею. Приміщення оснащене сантехнікою, душовою, санвузлом, іншим побутовим устаткуванням. У кімнатах для проживання і затишних холах вечорами молодь збирається для спільного проведення дозвілля або ж простого чаювання в дружній атмосфері.

Бронювати номери можуть приватні особи, а також групи осіб. Ті, хто приїжджає на власному транспорті можуть припаркувати автомобіль безпосередньо біля входу до Гостинного корпусу.

Трапезна

Одним з постійно затребуваних місць відпочинково-оздоровчого комплексу є трапезна. Трапезна знаходиться в будівлі Гостинного корпусу і є зразком дотримання уставних принципів православної кухні. Для того, щоб всі відпочиваючі могли підкріпити свої тілесні сили, організоване якісне харчування, що складається тільки з натуральних, екологічно чистих продуктів. В будівлі Гостинного корпусу відкрита як трапезна, так і кафе, розраховані на людей з різним рівнем достатку.

Структура роботи

Важливою метою відпочинково-освітнього комплексу є виховання підростаючого покоління на християнських, церковних принципах життя, формування світогляду молоді на основі Заповідей Божих, духовних історичних цінностей нашого народу, відродження втрачених моральних норм, повернення молоді до цноти та чистоти душі, бажання святості та любові до ближнього, виховання молоді в любові до природи, дбайливого ставлення до оточуючого світу, відновлення кращих традицій українського народу.

У відпочинково-освітньому комплексі створені якісні та безпечні умови перебування молоді, належні умови для повноцінного оздоровлення та відпочинку, розвитку її творчих здібностей, занять фізичною культурою, туризмом, природоохоронною та краєзнавчою роботою, суспільно-корисною справою. Створено всі умови для добровільного вибору основних напрямів та видів діяльності й дозвілля, забезпечується охорона життя і здоров’я, надання медичної допомоги, реалізація світоглядно формуючих освітніх програм духовного розвитку молоді, загалом, організація змістовного й активного дозвілля тощо.

Храм Трьох Святителів

Розклад богослужінь у храмі

Воскресні і святкові дні:

7.00 Літургія (храм Трьох Святителів)

17.00 Вечірнє Богослужіння (храм Трьох Святителів)

В недільні та святкові дні відпочиваючі відвідують богослужіння, яке звершується в храмі Трьох Святителів. Молодь може активно долучатися до хорового співу, читання на клиросі, хлопці – прислуговувати у вівтарі.

Окрім того, ґрунтовне засвоєння церковного богослужіння уможливлюється завдяки викладанню богослужбового уставу (структури, порядку та правил звершення церковних богослужінь), церковнослов’янської мови, церковного співу, хорового диригування, церковного співу (практикуму), постановки голосу.

Кадри комплексу

Кадрове забезпечення представлене професорсько-викладацькою корпорацією інституту. Науково-педагогічні кадри є відомими спеціалістами в галузі богослов’я, мистецтвознавства та іноземних мов. Вихователі призначаються з числа православних педагогів. Керівниками відпочинкових груп (вожатими) призначаються студенти ЧПБІ. Інструкторами з фізичної культури призначаються особи, що мають відповідний фах та практичну підготовку. Інструктор з фізкультури проводить ранкову гімнастику, оздоровчі заняття, спортивні ігри, організує спортивні змагання, турніри.

У ХОДІ ЕКСКУРСІЙНО-ВІДПОЧИНКОВИХ ПРОГРАМ ПРОПОНУюТЬСЯ:

Екскурсійні тури Чернівцями
і Буковинськими Карпатами

Пропоновані програми відпочинку – це завжди захоплююче та цікаве поєднання пізнання краси Богом створеної природи, буковинського архітектурно-мистецького колориту й науки, спрямовані на розширення світоглядних обріїв, отримання нових вражень і знань, здобуття важливих духовних орієнтирів, які допоможуть досягти вагомих успіхів у діяльному, практичному житті.

Паломництва святинями Буковини

Ознайомлення з пам’ятками духовної історії столиці Буковини – Чернівців, відвідування колишньої резиденції Буковинських митрополитів, монастирів і храмів області й самого міста, огляд старовинної архітектури австрійського та румунського періодів. Ознайомлення зі святинями, архітектурою, музеями, історичними пам'ятками, навчальними закладами та культурою гостинного Буковинського краю, цікавими історичними фактами нашого релігійного минулого. Розповідь про видатних діячів Буковини.

Проведення круглих столів

Тематичні круглі столи за участі молоді та православних священиків, богословів, які займаються освітньою та науковою діяльністю, проводяться для обговорення питань, що стосуються християнського віровчення, текстуального, екзегетичного та герменевтичного аналізу Біблії, актуальних проблем сучасного богослов'я, церковно-суспільного розвитку, морального виховання молоді.

Зустрічі-обговорення організовуються з метою пропозиції й віднайдення шляхів виходу з релігійно-морального та духовного занепаду народу, відновлення його автентичних християнських релігійних традицій, розробки методів і засобів подолання особистих й суспільних проблем, поліпшення та зміцнення гуманістичного підґрунтя міжособистісних відносин, з'ясування особливостей християнського служіння в сучасному українському соціумі, загалом, фахового аналізу багатьох інших важливих проблем із можливістю накреслення реальних перспектив їх практичного розв'язання у формі конкретних пропозицій-відповідей на суспільні запити та злободенні виклики сучасності.

Екскурс у сферу духовності, освіти, мови й культури

Зустріч і спілкування з науковцями Грецького інституту візантійської і новогрецької філології, історії та культури, які ознайомлять з історією Візантії, її культурною та духовною спадщиною. Захоплююча наочно-інформаційна розповідь про святині та подвижників Афону, вищі навчальні заклади Греції, умови та перспективи безкоштовного навчання українських студентів. Можливість почути та вивчати сучасну й давню грецьку мови, отримати практичні поради: зокрема, як потрапити в літній табір у Греції або ж стати учасником студентського обміну на літній період, для вивчення грецької мови в Греції.

Душпастирські діалоги

Знайомство з духовно досвідченими священиками – професорами Чернівецького православного богословського інституту. Обговорення з ними широкого кола питань, які цікавлять сучасне суспільство; можливість отримати відповідні практичні поради, почути настанови, що допоможуть віднайти правильний шлях у житті, зрозуміти власне покликання, з’ясувати, як досягти своєї життєвої мети. Iндивідуальне спілкування на важливі духовні теми дозволить кожному безпосередньо, вільно і невимушено ставити питання та отримувати на них вичерпні відповіді, розповісти про особисті життєві проблеми, відкрити свою душу і почути дієві поради щодо їх позитивного вирішення. Живе спілкування у формі діалогу, обміну думками, дискусій дає можливість молодим людям обговорювати важливі суспільні та особисті проблеми, можливості надання допомоги та реальної підтримки, найрізноманітніших форм спільної харитативної (благодійно-милосердницької) діяльності та служіння ближнім.

Духовне життя під час відпочинку

Духовна частина перебування на відпочинку складається з:

+ вечірніх та вранішніх молитов у храмі,

+ спільної молитви перед та після трапези,

+ одногодинних занять за навчальною програмою з іконописного і музичного мистецтва, крою та шиття, різьбярства, церковного співу, хорового диригування (регентування), постановки голосу, богослужбового уставу (структури, порядку та правил звершення церковних богослужінь), Закону Божого, біблійної історії, основ християнського віровчення, християнського морального вчення, церковної історії, сучасної і давньої грецької мови, інших заходів. У вихідні та святкові дні відправляється Божественна Літургія. Молодь ознайомлюється з християнським віровченням і виховується в дусі традиційних моральних цінностей Православ’я. Навчається доброті, людяності, чуйності, плекання християнських чеснот: віри, надії, любові, терпіння, смирення, стримання, лагідності, безкорисливості, працелюбності, а також наполегливості, відповідальності, порядності, справедливості, співчутливості, вірності, благочестю, повазі, чесності й, загалом, усецілої християнської моральної чистоти.

Цікаві зустрічі в колі однодумців

Знайомство з молоддю інших регіонів України, налагодження товариських стосунків з однодумцями. Прекрасна нагода заручитися надійною підтримкою і сприянням від духовних осіб, молодих людей, які завжди намагатимуться допомогти чи просто бути поруч у прикру життєву хвилину, розділити сумні й радісні моменти в житті.

Подвір’я в Карпатах

Для якісного відпочинку православної молоді, зміцнення здоров'я і фізичного загартування широко використовуються природно-кліматичні умови середовища, де розміщений сам комплекс, що уможливлює використання всього природно-рекреаційного потенціалу гірського відпочинку. Споруджене Подвір’я у Карпатах – це унікальне за красою, оздоровчими можливостями й географічним положенням місце, придатне для відпочинку як у літній, так і в зимовий час. Тобто оздоровлення та відпочинок тут можливий упродовж усього року. Подвір’я розташоване в урочищі “Далмація” Чернівецької обл. (регіон Буковинських Карпат). Довколишній вільний простір утворює зону відпочинку з мангалами й альтанками на свіжому повітрі. Неймовірні краєвиди гір, кришталево чисте повітря, насичене оздоровлюючим ароматом хвої, вільний доступ до лікувалних джерел (кожне з них має, унікальні фізіотерапевтичні властивості), натуральні домашні продукти, річка з рідкісними видами форелі, заспокійливий шелест лісів, умиротворюючі звуки природи, спокійна, емоційно розвантажуюча атмосфера, що створює відчуття домашнього затишку, тепла та душевної гармонії.

Відпочинок у мальовничому місці Карпат

У мальовничому місці Карпат, в урочищі “Далмація” створені необхідні умови для гірського відпочинку впродовж усього року. Подвір’я Інституту огорнене густими лісами та стрімкими гірськими схилами, розташоване в місцевості, яка вважається однією з найбільш екологічно чистих карпатських місцин. Це – унікальне за красою, оздоровчими можливостями й географічним положенням місце, придатне для відпочинку як у літній, так і в зимовий час.

Мальовничі лісові краєвиди –
ідеальні умови для відпочинку

Цілюще гірське повітря та мальовничі лісові краєвиди створюють ідеальні умови для відпочинку. Тут можна помандрувати навколишніми гірськими вершинами, побувати біля водоспадів, гірських річок, порибалити на кришталево чистих водоймах із райдужною і струмковою фореллю, сходити по гриби, поласувати поживними лісовими ягодами або просто прогулятися зеленим, чистим лісом.

Комплексне природне оздоровлення
та зміцнення організму

Цілюще гірське повітря, заспокійливий гомін лісу, річок, природне середовище Карпат, сприятимуть загальному зміцненню організму, створять необхідні умови для його комплексного природного оздоровлення. А естетично незабутнє, релаксуюче-умиротворююче позитивне душевне налаштування буде гарантоване завдяки унікальній можливості панорамного огляду вражаючих краєвидів, напрочуд красивих природних візерунків гірського ландшафту.

Відпочинок упродовж усього року

Карпатська природа – це прекрасне поєднання гір і пейзажів узлісь, полонин та лісів, привабливе і влітку, і взимку. Завдяки вдалому розташуванню і відповідним природним кліматичним умовам сніг тут випадає рано. В цій гірській місцевості надзвичайно вдале розташування безлічі схилів, які ідеально підходять для катання на лижах, санках, сноубордах чи сноутюбах. Оздоровлення та відпочинок у садибі можливі впродовж усього року. Першочерговим є прийом соціально вразливої молоді, дітей із багатодітних і малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів. Відпочиваючі забезпечуються триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

Екскурсії та активний відпочинок у Карпатах

Чудова нагода активного відпочинку в мальовничих Карпатах, подорожування і комфортного проживання в оточенні живої гірської природи. Тут можна почути чарівний пташиний спів, побачити лісових тварин, побувати на форельному господарстві з вирощування і розмноження рідкісних видів цієї риби. Гарно й незабутньо провести час на річках Сирет, Лекече, Лопушна, Чемернар (з їхніми водоспадними притоками), піднятися до витоків деяких із них у гущі гірських ущелин, оглянути ландшафтні заказники із мережею мальовничих водоспадних каскадів Буковинських Карпат, втамовувати спрагу із цілющих джерел на територіях національних заповідників, заповідних урочищ, побачити чимало вражаючих своєю красою геологічних та карстово-спелеологічних пам’яток природи. А все це разом – прекрасна нагода омріяного багатьма активного здорового відпочинку на свіжому гірському повітрі з походами через гірські хребти, полонини й ліси, можливість їх панорамного огляду, цікаві зустрічі з місцевими жителями, які готові щедро ділитися своїми захоплюючими розповідями про життя гуцулів, їх культуру, побут і традиції. Крім того, кожен зможе почути славнозвісні буковинські мелодії і пройнятися змістом гуцульських пісень, пізнати ті давні пісенні корені, на яких зростали видатні українські співаки та композитори.

ВІДПОЧИНКОВО-ОСВІТНІЙ КОМПЛЕКС ІЗ ЦІЛОРІЧНИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ В ЧЕРНІВЦЯХ І КАРПАТАХ має на меті – сформувати кращі моральні якості на основі православної віри та християнської моралі. Для оздоровлення і відпочинку, впродовж усього року, приймається православна віруюча молодь і духовенство з усієї України. Відпочиваючі забезпечуються триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

Щиросердечно запрошуємо представників: духовних навчальних закладів, православних загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комплексів, недільних шкіл; духовно-просвітницьких, благодійних, культурних, паломницьких, християнських, дитячих центрів; православних педагогічних товариств, військових, молодіжних, спортивних братств; церковно-громадських об'єднань, спілок православних педагогів, молодіжно-скаутських, спортивних організацій; паломницьких, благодійних відділів, відділів у справах молоді, духовно-фізичного виховання молоді, соціального служіння, взаємодії з військовослужбовцями, загалом, осіб віком від 14 до 25 років скористатися чудовою нагодою активного відпочинку, відновлення духовних і фізичних сил, подорожування і комфортного проживання в оточенні живої гірської природи, неймовірно цікавого й невимушеного спілкування у колі друзів та однодумців!

Просимо Ваших святих пожертв на ремонт, розбудову та поліпшення умов проживання в нашому відпочинково-освітньому комплексі.

Розпорядок дня:

7.30 - 7.40       Підйом, ранковий туалет.

7.40 - 8.00       Зарядка.

8.00 - 8.10       Умивання, прибирання ліжок.

8.10 - 8.20       Ранкова молитва.

8.20 - 8.30       Лінійка, оголошення.

8.30 - 9.00       Сніданок.

9.00 - 9.40      Уроки іконописного і музичного мистецтва, крою та шиття, різьбярства, церковного співу, хорового диригування (регентування), постановки голосу, богослужбового уставу (структури, порядку та правил звершення церковних богослужінь), Закону Божого, біблійної історії, основи християнського віровчення, християнського морального вчення, церковної історії, сучасної і давньої грецької мови.

9.40 - 10.00     Другий сніданок.

10.00 - 12.30   Влітку – різноманітні походи через гірські хребти, полонини й ліси, їх панорамний огляд, цікаві
зустрічі з місцевими жителями. Взимку – катання на лижах, санках, сноубордах чи сноутюбах.

12.30 - 13.00   Санітарна година.

13.00 - 13.30   Обід.

13.30 - 15.30   Тиха година.

15.30 - 16.00   Полуденок.

16.00 - 19.30   Заняття у гуртках і спортивних секціях. Тематичні спортивні ігри та змагання.
Підготовка до вечірніх заходів.

19.30 - 20.00   Вечеря.

20.00 - 21.30   Загальні заходи: багаття, конкурси, вікторини, концерти.

21.30 - 21.40   Лінійка, підсумки дня, оголошення.

21.40 - 21.50   Вечірні молитви.

21.50 - 22.00   Умивання, підготовка до сну.

22.00                  Відбій. Читання на ніч духовної літератури.

19. Як доїхати?

1-й спосіб: маршрутний автобус № 4, вул. Садова (біля парку Т.Г.Шевченка) до початку вул. Краматорська.

2-й спосіб: маршрутний автобус № 6, вул. Садова (біля парку Т. Г. Шевченка) до кінцевої зупинки вул. Заставнівська. Звідти перейти на вулицю Краматорську.

3-й спосіб: маршрутне таксі.

20. Реквізити ЧПБІ

АОКБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299 ЕДРПОУ 14360570,
р/р 4149.6293.9417.8271 (UAH); 4731.2191.1095.6707 (EUR) 4731.2191.1112.5336 (USD).

За більш детальною інформацією звертатися за адресою:

58004, м. Чернівці, вул. Краматорська, 1-В,

тел: (0372) 51-53-64; + 38050-204-75-30, + 38068-533-53-30.

Електронна адреса: cpbicpbicpbi@gmail.com;

Сайт: http://www.cpbi.info;

Facebook: https://www.facebook.com/100044769255884;

Instagram: https://www.instagram.com/institut1999;

Twitter: https://twitter.com/cpbi1827.

Видавництво та друк

Чернівецького православного

богословського інституту

Тираж: 2000 екземплярів

ЗМІСТ

١. Звернення з нагоди підготовки до ٢٠٠-річчя заснування першого на Буковині вищого навчального закладу – Чернівецького православного богословського інституту٤

٢. Заснування ЧПБІ٩

٣. Відродження ЧПБІ٢٨

٤. Бакалаврат і магістратура٢٩

а) спеціальність “православне богослов’я”٢٩

б) спеціальність “церковна журналістика”٣٦

в) спеціальність “іконописне мистецтво”٤٧

г) спеціальність “музичне мистецтво”٥١

٥. Аспірантура та докторантура٥٧

٦. Ректорат٦٨

٧. Факультети та кафедри٧٦

٨. Вчена рада ЧПБІ٧٧

٩. Відомості про членів спеціалізованої вченої ради ٧٩

١٠. Перекладацька діяльністьЧПБІ٨١

١١. Група перекладачів٨٦

١٢. Доброчинцям٩٤

١٣. Православний релігійний фонд٩٩

١٤. Кваліфікаційна передпідготовка та підвищення рівня богословської освіти ١٠١

١٥. Запрошення на навчання١٠٥

١٦. Запрошення православним молодіжним організаціям долучитися до засновників “Всеукраїнського православного молодіжного об’єднання”١٠٩

١٧ “Православна учнівська академія”١١٤

١٨. Відпочинково-освітній комплекс із цілорічним режимом роботи в Чернівцях і Карпатах١٢٢

١٩. Як доїхати?١٣٦

٢٠. Реквізити ЧПБІ١٣٦